Український супутник виявився найвитривалішим з 32 конкурентів
Український супутник PolyITAN-1, розроблений у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», виявився найвитривалішим з 32 конкурентів.
Наносупутник формату кубсат (CubeSat) PolyITAN-1 уже 7 років працює на орбіті Землі, а запущені разом із ним космічні апарати інших установ уже вийшли з ладу.
Про це повідомляє Мілітарний.
Усі 33 супутників із 17 країн світу запустили 19 червня 2014 о 19:11:11, вивела їх на орбіту ракета-носій «Дніпро».
Завданням PolyITAN-1 було випробовувати життєдіяльність супутника й усіх підсистем в умовах космосу, перевіряти їх взаємодію між собою та здатність.
Створила супутник група молодих науковців та інженерів теплоенергетичного і радіотехнічного факультетів, факультету електроніки, а також Інституту телекомунікаційних систем НТУУ «КПІ» під керівництвом кандидата технічних наук Бориса Рассамакіна.
Запуск здійснено у рамках міжнародної співпраці КПІ з університетами інших країн: після презентації інженерної моделі наносупутника в Інституті імені Калмана (Бельгія) київських політехніків було запрошено до участі в Міжнародному проєкті QB50.
Супутник створено у форматі CubeSat з використанням процесора Cortex-M3, STM32F105. Вага супутника — близько 1 кг, розміри 10х10х10 см. Активна розробка космічного апарата розпочалася у 2009 році.
Конструкція забезпечує механічне з’єднання бортової апаратури та всіх елементів супутника в єдине ціле, монтаж кабельної мережі, зачековки, їхню фіксацію на момент транспортування, виведення на орбіту та приведення в робочий стан на орбіті. Конструкція наносупутника складається з ферми, приладових панелей, сонячних панелей, елементів кріплення до адаптера ракетоносія, елементів кріплення та монтажу.
Ферма являє собою єдину зварену конструкцію з габаритами 116х116х110 мм і сформована з основної плити, верхнього обрамлення, а також силових поперечних елементів. Основна плита зроблена у вигляді квадратної фрезерованої плити розміром 140х140х6 мм. Для забезпечення необхідного теплового режиму та радіаційного захисту апаратури, розміщеної всередині корпусу, до відкритих боків ферми кріпляться п’ять сонячних батарей.
У конструкціях сонячних батарей застосовувалися кремнієві фотоперетворювачі з ККД 17,2-17,5%. Ці панелі виготовлені в НТУУ «КПІ». Сотопанельний каркас являє собою тришарову панель із полегшеним алюмінієвим стільниковим наповнювачем, двома вуглепластиковими обшивками та наклеєною діелектричною поліімідною плівкою (ППМ).
