У двох містах протестують проти «знищення ІТ» введенням «ДіяСіті»

Позиція протестувальників (яка може не збігатися з позицією редакції):

Широке коло ІТ-фахівців не підтримали цю ідею від самого початку з очевидних причин. Їх можна навести багато, але головною є відсутність довіри до ініціаторів проєкту. Маніпулювання фактами, нічим не підтверджені цілі, декларація нездійсненних досягнень та ціла низка правових недоліків у самому законопроєкті № 4303, який за висновком комітету не відповідає антикорупційному законодавству, стали вирішальними у висловленні недовіри серед ІТ-спільноти та у соціальних мережах.

Але наразі цього недостатньо. Неможливо сидіти вдома та постити своє незадоволення у мильній бульбашці замкненого світу ІТ. Всевидяче око Саурона помітило наш теплий та ламповий Гобітшир.

Законопроєкт № 4303 не є розв'язанням проблеми, а є її частиною і лише створює ще більші проблеми на майбутнє.

Тому сьогодні ми оголошуємо про акцію протесту #Проти.Дія.Сіті проти прийняття законопроєкту № 4303 «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Основна наша вимога — відкликання або ветування законопроєкту 4303.

Детальніше

Подія у фб: www.facebook.com/events/164321758975969

Пост в лінкедіні: https://www.linkedin.com/feed/update/activity:6819148853690847232і

Акція у Харкові: t.me/StopDiiaCityKharkivChat

Що таке «ДіяСіті»

«ДіяСіті» — це особливий правовий режим, який поширюватиметься на компанії, що набудуть так званого статусу резидента «ДіяСіті». Діятиме він не менше як 15 років. Варто відзначити, що «ДіяСіті» позиціюється як «добровільна альтернатива», а не заміна чинних умов. Нюанс у тому, що рішення ухвалюватимете не ви, а компанія, з якою ви співпрацюєте. Бізнес або стає резидентом «ДіяСіті», або продовжує працювати по-старому.

Резидентом «ДіяСіті» може бути лише юридична особа, зареєстрована за законодавством України. Але ніхто не забороняє іноземній компанії зареєструвати в Україні юридичну особу. Навіть Apple вже має українське ТОВ.

Однією з умов резидентства є середня зарплата по компанії 1400 доларів США. Компанія, яка наймає забагато джуніорів, фактично не зможе стати резидентом «ДіяСіті». Інша умова — компанія повинна мати не менше ніж 9 працівників.

Оподаткування резидентів «ДіяСіті» буде регулюватись окремим законом, але очікують, що буде збережено теперішній для ФОПів рівень податкового навантаження плюс військовий збір.

Гіг-працівники та гіг-контракти

Обидва законопроєкти передбачають, що резидент «ДіяСіті» має право залучати працівників на підставі трудових договорів, підрядників, зокрема ФОПів, а ще так званих гіг-працівників на підставі гіг-контрактів.

За законопроєктом від Мінцифри гіг-працівник

«зобов’язується особисто виконувати роботу, визначену резидентом «ДіяСіті», що складається із завдань (гігів), проєктів та розпоряджень резидента «ДіяСіті» чи його гіг-працівників».

За законопроєктом від «Голосу» гіг-виконавець

«зобов’язується особисто виконувати роботу або надавати послуги у сфері IT, визначені резидентом «ДіяСіті», що складаються з окремих завдань (гігів) резидента «ДіяСіті», серії завдань чи їх сукупності (проєкт)».

У питанні гіг-контрактів законопроєкт від Мінцифри містить більше конкретики. Розглянемо запропоновані в ньому норми. Гіг-контракт може бути укладений на певний строк, але за замовчуванням є безстроковим. Строковий гіг-контракт після закінчення вважається продовженим на той самий термін на тих же умовах, якщо жодна зі сторін не виявила бажання його переглянути.

Про припинення гіг-контракту як роботодавець, так і працівник зобов’язані повідомляти письмово не менше ніж за 30 днів, якщо інше не передбачено гіг-контрактом. Протягом перших трьох місяців роботи працедавець має право звільнити гіг-працівника, попередивши його за три дні. Якщо компанія втрачає статус резидента «ДіяСіті», гіг-контракт вважається припиненим, компанія може переоформити відносини з таким працівником шляхом укладення трудового або цивільно-правового договору.

Чим же гіг-контракт відрізняється від договору з ФОПом? У гіг-контракті може встановлюватися робочий час і час відпочинку. За законопроєктом від Мінцифри компанія не має права штрафувати гіг-працівника, крім компенсації за шкоду, завдану працівником майну роботодавця. В останньому випадку сума щомісячних відрахувань не може перевищувати 20% винагороди.

Гіг-працівники можуть працювати як в офісі, так і дистанційно. Тривалість робочого дня співробітника не може перевищувати 8 годин, а робочого тижня — 40 годин. Однак дозволено перевищувати цей час, якщо робота гіг-працівника «не піддається точному часовому обліку», або фахівець «планує свій робочий час самостійно», або його робота вимагає підвищеної ініціативності.

«Тривалість перерви протягом дня, щотижневого відпочинку, оплачуваної щорічної відпустки гіг-працівника, а також порядок оплати днів відпустки встановлюються за домовленістю сторін у гіг-контракті» (стаття 33, частина 3).

Тобто нічого нового, якщо порівнювати з ФОП-моделлю, гіг-контракт не привносить. Фактично ваша відпустка може бути навіть 5 днів, якщо роботодавець протисне вписання такої норми в гіг-контракт, а всі розмови про те, що тепер в IT-спеціалістів з’явиться гарантована відпустка — фікція.

«Забороняється припиняти гіг-контракт у період тимчасової непрацездатності гіг-працівника, крім випадків тимчасової непрацездатності, яка триває більше одного місяця» (стаття 34, частина 6).

У законопроєкті від «Голосу» підкреслюють, що гіг-контракт є цивільно-правовим договором. Ця норма унеможливлює трактування гіг-контракту як форми трудового договору, захищаючи бізнес від застосування до гіг-контрактів норм Трудового кодексу, які зобов’язують сплачувати високі податки та надавати працівникам певні соціальні гарантії.

Щодо відпусток і соціальних гарантій у «Голосу» жодної конкретики.

«Законом можуть визначатись окремі особливості укладення гіг-контрактів чи додаткові гарантії для гіг-виконавців».

Також у законопроєкті від «Голосу» чітко прописано, що для тих компаній, які не увійдуть у «ДіяСіті», не допускається перекваліфікація державою відносин з ФОП у трудові. Така перекваліфікація може відбутися лише за рішенням сторін, а саме компанії та працівника. Це гарантує, що держава не зможе примусово заганяти компанії в «ДіяСіті» під тиском необхідності платити повні податки на найману працю поза цим правовим режимом. Фактично саме законопроєкт від «Голосу» забезпечує реальну добровільність участі в «ДіяСіті» для бізнесу, прямо стверджуючи законність того механізму співпраці, що склався в IT-галузі на цей момент.

Договір про непереманювання

Законопроєкт від Мінцифри вводить поняття «договір про непереманювання». Згідно зі статтею 40, укладення такого договору зобов’язує

«утримуватися від спонукання усіх або певних клієнтів, працівників, гіг-працівників або підрядників іншої сторони до припинення відносин з резидентом «ДіяСіті» та від спонукання працівників, гіг-працівників або підрядників резидента «ДіяСіті» до укладення гіг-контрактів, трудових договорів (контрактів) або цивільно-правових договорів з іншими особами».

Якщо переманювання таки сталося, порушник зобов’язаний відшкодувати збитки постраждалому резиденту «ДіяСіті» та сплатити штраф, передбачений договором.

Тобто, іншими словами, законопроєкт передбачає договір, за яким компанії можуть домовитись, що не будуть хантити працівників одна одної. Зобов’язання з непереманювання може брати на себе як замовник або працівник, так і будь-хто інший. Наприклад, дві компанії можуть укласти договір про взаємне непереманювання співробітників одна в одної. Для рядового працівника ризик полягає в тому, що договір про непереманювання може лежати в основі змов на ринку праці, як це вже було в українському IT.

У законопроєкті від «Голосу» жодних договорів про непереманювання немає.

Договір про утримання від вчинення конкурентних дій

Також за законопроєктом від Мінцифри компанія може укласти з працівником, гіг-працівником чи ФОПом договір про утримання від вчинення конкурентних дій. Такий договір може бути дійсним протягом року з дати звільнення, і компанія зобов’язується виплатити працівникові не менше як 25% його середньомісячної винагороди за утримання від роботи на конкурентів або створення конкурентного продукту самостійно. Щоправда, незрозуміло, буде це разова компенсація чи щомісячна.

Мені як розробнику хочеться сподіватися, що компанії не будуть зловживати такими договорами про утримання від вчинення конкурентних дій. З одного боку, я розумію, що бізнес хоче захистити себе в умовах економіки знань, коли накопичені працівниками знання є ключовою конкурентною перевагою. З іншого боку, часто для фахівця найбільш логічним кар’єрним кроком є перехід безпосередньо до найближчого конкурента, оскільки саме там він може найбільш повно застосувати технічні навички та експертизу в певному ринковому домені. Особисто я не дуже хотів би, щоб мені нав’язували підписання такого договору, і з обережністю поставився б до вжитих у ньому формулювань.

«Нас не прийняли в «ДіяСіті», а ми стали єдинорогом!»

Якщо ви захочете заснувати свій стартап, навряд чи швидко зможете відповідати критеріям резидентства: 9 працівників і середня зарплатня по компанії 1400 доларів. Однак для молодої компанії можуть зробити виняток, розглянувши «план реалізації стартап-проєкту». Оскільки законопроєкт від Мінцифри залишає великий простір для суб’єктивізму в питанні прийняття стартапів у резиденти «ДіяСіті», я вже уявляю собі історії успіху з майбутнього: «Нас не прийняли в «ДіяСіті», а ми стали єдинорогом!».

Навіть якщо ваш стартап взяли в «ДіяСіті», то — сюрприз — йому дають лише 6 місяців на те, щоб вийти на зарплату 1400 доларів, та рік, щоб вийти на кількість працівників у 9 осіб (стаття 13, частина 5 законопроєкту від Мінцифри). Так що можна сказати, що так звані винятки для стартапів — це бутафорія.

Законопроєкт від «Голосу» встановлює чіткі критерії прийняття стартапу в «ДіяСіті» замість суб’єктивного рішення, передбаченого законопроєктом від Мінцифри. Стартапу дають два роки з моменту реєстрації на те, щоб почати відповідати усім критеріям резидентства, як-от зарплата 1400 та 9 працівників, інакше — виключення з «ДіяСіті».

Авторські та майнові права

Законопроєктом від Мінцифри передбачено зміни в Цивільний кодекс, за якими

«майнові права на комп’ютерні програми та (або) бази даних, створені у зв’язку з виконанням трудового договору (контракту), належать юридичній або фізичній особі, де або у якої працює працівник, який створив ці комп’ютерні програми та (або) бази даних, якщо інше не встановлено договором».

У співробітника виникають авторські права, у роботодавця — майнові. Тут все логічно.

Гарантії резидентам

«На всіх резидентів «ДіяСіті» поширюється система державних гарантій захисту інвестицій, передбачена законодавством України про інвестиційну діяльність та режим іноземного інвестування» (стаття 47, частина 1 законопроєкту від Мінцифри).

Без коментарів.

Висновок

Прочитавши обидва запропоновані законопроєкти про «ДіяСіті», я маю змішані почуття. Схоже, що гіг-контракт не несе нічого нового, якщо порівнювати з ФОП-моделлю. Навіть термін обіцяної відпустки для гіг-працівника встановлюється за контрактом. Тобто так само, як у ФОПа. Гарантій компаніям-резидентам фактично немає, окрім передбачених «законодавством України». Та ще й дивні «перли», як-от договір про непереманювання.

Не хочеться закінчувати статтю на негативній ноті, тому спробую додати трохи оптимізму. Було б добре, якби завдяки «ДіяСіті» українські компанії змогли вийти на біржу та залучити таким чином фінансування для розвитку. Компанії буде легше пояснити інвесторам, що вона є серйозним гравцем, маючи не купу контрактів з фізичними особами-підприємцями, а офіційний штат працівників. Це вигідно і розробникам, адже залучені інвестиції підуть і на зарплати. Крім того, спеціалісти теоретично можуть отримати опціони на акції компанії та заробити, коли вона вийде на біржу.

IT протест законопроєкт