Адвокат генерала Павловського: навіть Медведчуку просили меншу заставу, ніж військовому
Печерський суд продовжує судове засідання щодо обрання запобіжного заходу колишньому заступнику міністра оборони генералу Павловському, якого підозрюють у змові та постачанні армії неякісної військової техніки у 2016–2018 роках. Йдеться про десантно-штурмові катери "Кентавр" та санітарні "Богдани".
Докладно про справу Павловського ви можете прочитати, наприклад, на BBC
Основні тези позиції захисту
Цензор наводить позиції захисту:
По-перше, всі твердження, які слідчий та прокурор зазначають у своєму повідомленні про підозру та в клопотанні, не мають жодного документального підтвердження. Окрім того, що загалом дійсно контракт укладався і кораблі будувалися. Річ у тім, що процес будівництва кораблів – це досить кропітка і тривала робота, відповідальна, і тому, безумовно, певні позиції вже дороблюються безпосередньо у процесі чи змінюються.
Нам не дали змоги допитати співробітників "Кузні на Рибальському" у судовому процесі, суддя відмовив у допиті. А вони могли б зазначити, що навіть коли "Кентаври" були вже фактично повністю готові, вже перед заводськими випробуваннями – приходили представники ВМС і просили внести певні зміни. То поміняти місцями певні дисплеї, то ще якісь моменти були. Все дороблюється, і коли представники замовника приходять – то вони певні моменти корегують.
По-друге, практично вся підозра ґрунтується на тому, що генерал Павловський просто намагався вислужитися таким чином перед п’ятим президентом України – і тому погодився на якусь пропозицію Шандри, керівника "Кузні на Рибальському". Ігор Валентинович у судовому засіданні у п’ятницю чудово, як на мене, пояснив, що процедура включення тих чи інших видів озброєння до державного оборонного замовлення досить складна. Це колегіальна робота, затверджується все постановою Кабінету Міністрів, приймає рішення відповідний комітет ВР, бере участь Рада національної безпеки та оборони... Це десятки людей фактично. Тому казати про те, що Ігор Валентинович одноосібно повпливав на ситуацію – скажімо так, неправильно, щоб не вживати якусь нецензурну лексику. Тим більше, що це вже не перша справа з претензіями правоохоронних органів до Ігоря Валентиновича (досі не завершена інша судова справа: Ігоря Павловського підозрюють у розтраті коштів під час закупівлі пального для військових, – ред.). Таке враження складається, що Ігор Валентинович був таким собі сірим кардиналом і керував одноосібно та повністю й урядом України в ті роки, і РНБО, і Міністерством оборони також, таке враження, що саме він був міністром оборони...
Відсутність документації на будівництво катерів у "Кузні на Рибальському", відсутність проєкту на момент підписання контракту
Насправді певний проєкт уже був розроблений іншим підприємством, яке має ліцензію на виготовлення проєктів, але вони не здатні виробляти кораблі - вони виготовляють виключно технічну документацію. Це перше.
По-друге, наскільки нам відомо та зрозуміло, то той проєкт, який був від початку в іншого підприємства – він фактично для прісних вод був, для Узбекистану, здається. Тобто, у будь-якому разі той проєкт треба було переробляти, оскільки є різниця між прісною та солоною водою, суттєво відрізняються й умови на річці та у морі. Тому контракт був підписаний із "Кузнею на Рибальському" виключно з тих міркувань, що не було жодного іншого підприємства у нашій державі, яке могло б виготовляти таку продукцію як бойові катери. Інші підприємства були на стадії банкрутства і тому будь-які кошти, які б їм перерахували, були б списані на рахунок кредиторів, і все одно нічого б не відбулося. "Кузня на Рибальському" була єдиним підприємством в Україні, яке було спроможне виконувати такі завдання.
На державних службовців у нашій країні законом покладене зобов'язання, що такі замовлення вони мають робити насамперед у вітчизняного виробника. І виключно, якщо ніхто в Україні не може таке виготовити – тоді виходити на міжнародний ринок і шукати, де можна купити таку продукцію. Але всі ми пам’ятаємо ті часи, коли нам ніхто нічого з озброєння летального не продавав. Не те, що не давали як допомогу – а навіть не продавали. Це 2014, 2015, 2016 роки.
Уже коли контракт був підписаний, під час переговорної процедури, на жаль, підприємство, яке мало вже в наявності технічний проєкт на такі катери (для Узбекистану, як я вже казав) запросило занадто велику ціну. Перемовини зайшли у глухий кут. Коли вони запросили завелику суму, "Кузня на Рибальському" повідомила про це МО і власним коштом, набагато дешевше, виготовила цей технічний проєкт.
Використання катерів, за допомогою яких, за твердженням ДБР, "виконання функції оборони акваторії неможливе"
Певні катери, які вже будувалися на "Кузні на Рибальському" або проходили там модернізацію, вже використовуються ЗСУ. Питання зараз полягає у двох катерах, які не пройшли ще випробування. Проте зазначені кораблі мали проходити випробування ще у жовтні 2019 року. На жаль, нинішнє керівництво МО та загалом держави повністю саботують цей процес, і з осені 2019 року жодних навіть спроб з боку Міністерства оборони не було зроблено для того, щоб ці кораблі пройшли відповідні випробування і були прийняті фактично ЗСУ. Ну, або щоб відмовлено було у їх прийнятті, якщо вони неякісні – з усіма можливими наслідками по договору. Проте вже майже два роки ніхто цього не робить. Тут варто наголосити на тому, що Павловський завершив службу у ЗСУ у вересні 2019 року. Тому впливати на ці процеси жодним чином не міг.
Також яскраво ілюструє ситуацію, мені здається, питання з прийняттям подальшого ДОЗ. Воно теж фактично нинішнім керівництвом держави саботується і до сьогодні не затверджене. Тому абсолютно не дивно те, що катери не пройшли випробування починаючи з 2019 року. Але, знову ж таки, тут варто підкреслити, що це не є проблемою Ігоря Валентиновича. Він зі свого боку робив усе можливе, коли був на посаді та відповідав за ці питання.
Санітарні автомобілі виробництва "Богдан Моторс"
Треба зазначити, що ці автомобілі на сьогодні виконують покладені завдання на території Луганської та Донецької областей. Тому претензії по автомобілях взагалі незрозумілі. Прокурор та слідчий зазначають, що вони якоїсь не такої якості. Але, знову ж таки, повертаємося у ті часи: 2014, 2015, 2016 роки... Не було у нас великого вибору в Україні. Тим більше за ту ціну, за яку були закуплені ті перші санітарні автомобілі "Богдан Моторс". Вони були значно дешевші за закордонні аналоги, а бюджет був досить обмежений. Варто нагадати про те, з якою технікою наші ЗСУ воювали на початку війни – це були шкільні автобуси, якісь автомобілі, пригнані волонтерами з Європи... Треба було якомога швидше постачати в армію автомобілі, які рятуватимуть життя наших військових.
Ще була б більш-менш зрозуміла претензія правоохоронних органів, якби ці автомобілі були списані МО чи відповідні позови від МО були подані. Проте цього зроблено не було. Ними й сьогодні користуються військовослужбовці, і нам не зрозуміло, як вираховуються збитки. А немає збитків – немає претензій.
Справа 2017 року проти Павловського щодо закупівлі пального
Прогнозувати я б не брався, оскільки ми живемо в Україні. У нас немає певної сталої судової практики, ми бачимо позицію нинішнього керівництва держави стосовно Ігоря Валентиновича і взагалі держслужбовців того періоду. Але все ж таки ми, як захисники, переконані, що там має бути виправдувальний вирок.
Усі судові засідання по цій справі викладені на YouTube каналі Вищого антикорупційного суду. Як на мене, цілком очевидно, що прокурори намагаються будь-яким чином затягувати цю справу, особливо прокурор Грищук, який зачитує від початку до кінця всі документи, які взагалі не мають жодного значення. Навіть коли судді кажуть, що не треба зачитувати ці документи, витрачати час...
В одному з останніх засідань суддя запитав прокурора: ви кажете, що МО купило пальне за завищеною ціною, але чи є у вас документи про те, що пальне коштувало на ринку дешевше на той час? Прокурор зазначає: "Ні, у нас такої інформації немає". Тобто, прокурори направили в суд обвинувальний акт про те, що купили дорого, але скільки воно реально коштувало – не знають.
Якщо у цей процес не будуть втручатися політики (я маю на увазі вище керівництво держави на цей момент), у нас є всі шанси на виправдувальний вирок. Проте коли він буде – невідомо. Останні засідання у нас були у квітні. Судді тоді змогли приділити нам цілий тиждень з 12 до 18–19, інколи до 20 години. Коли буде знову такий період – не знаю. Сподіваємося, що восени також нам вдасться плідно пропрацювати ще якийсь тиждень і пройти всі письмові докази по цій справі.
"Вихід" на Порошенка через справу Павловського
На мою думку, очевидно, що процес виключно політичний. Це було очевидно ще коли ми тільки побачили повідомлення про підозру, де фактично на кожній сторінці фігурує прізвище п’ятого президента.
Досудове слідство по всіх автомобілях виробництва "Богдан Моторс" проводило НАБУ. Ще у квітні 2020 року було повідомлено про підозру Ігорю Валентиновичу по інших автомобілях "Богдан" – МАЗ. 2 липня прокурори передали справу до суду, і 2 липня до Ігоря Володимировича прийшли з обшуком та вручили повідомлення про підозру по катерах і по санітарних автомобілях. Справу по автомобілях МАЗ ми також вважаємо повністю політичною. Там, на нашу думку, переслідували пана Гладковського – і треба було хоч когось вставити для зв’язки. Там відсутні будь-які докази відносно нашого клієнта. Є виключно його посада. Тому що він займав таку посаду...
Так і у даній справі. Мішенню не є безпосередньо Ігор Валентинович. Ігор Валентинович – це особа, через яку слідчі з прокурорами сподіваються, напевно, якось вийти на п’ятого президента. Хоча у даній справі я переконаний, що у них немає шансів, оскільки все зроблено по закону, і все це підтверджується тими-таки матеріалами, які слідчі передали в суд по обранню запобіжного заходу. Виключно фантазії слідчих та прокурорів на сьогодні рухають цю справу.
І ви ж бачите дії судді Соколова, так? Застава, розмір її! 478 мільйонів. Це неприпустимо. Хто з військовослужбовців може внести пів мільярда застави? Ніхто. Це просто знущання з людей. Навіть Медведчуку просили набагато менше – 300 мільйонів. Це очевидно спроба кинути за ґрати хоча б на якийсь час Павловського, Раптанова, Шандру – і тоді вже слідчі та прокурори будуть будь-якими методами та засобами намагатися отримати від них свідчення, які їх приведуть до п’ятого президента.
Всі підозрювані – в одного судді, який повністю задовольняє клопотання слідчих та прокурорів, навіть кілька мільйонів не скидає застави. Плюс фігурування прізвища п’ятого президента майже по всьому тексту повідомлення про підозру і такі формулювання, як "Павловський хотів догодити Порошенку". При чому Порошенко ні про що не просив Павловського, так? Але Павловський так ініціативно хотів нібито догодити, і тому стався такий прикрий злочин.
... Це 100% політична справа.
Ми два "рекорди" встановили вже у даному процесі. Перший – це розмір застави, другий – терміни розгляду клопотання про взяття під варту. У понеділок розгляд продовжиться, і це 10 днів вже буде розглядатися клопотання. В Україні не було схожих ситуацій.
Детальніше на Цензор
