Для гарантій українського суверенітету після запуску «Північного потоку-2» США та Німеччина мають надати Україні додаткову зброю
«Несколько тысяч укронацистов-бандерлогов, развешенных на фонарях в украинских городах, уничтожат политическую нацию «украинец» сразу. И города станут русскими... Когда претензии перетекут в реальные действия? – Конечно, не в ближайшей перспективе. Но они уже оправдывают любые действия в защиту русского населения (а оно там всё русское). В том числе боевые. В том числе освобождение частей нашей русской территории», – писали російські пропагандистські ЗМІ напередодні домовленості США та Німеччини про добудову "Північного потоку-2".
Наш останній моніторинг російської дези та російських наративів, в який потрапили публікації 12–19 липня, показав, як російські інформвійська роздмухують статтю Путіна про “один народ”. Звісно, він не сказав нічого нового, але його текст став черговим етапом кампанії ненависті проти українців.
"Бандерлоги на фонарях"
Цитата нижче описує дух багатьох публікацій, що з’явилися після статті Путіна. Подаємо цю цитату повністю:
«Любые обсуждения и действия начинаются с исходного: это русские, это земля русских. То есть, это не колониальные претензии, не боль по утраченным территориям. Это наше просто по определению. Попробуйте такую позицию оспорить. Также это заявление опровергает существование украинцев как нации. Максимум – это территориальная группа русских, не субэтнос даже. Как кубанцы или поморы. Со своим смешным сельским диалектом. Но каким образом опровергнуть украинцев фактически, если в том зоопарке множество животных себя украинцами считает? – Это просто. Они там «политические украинцы». А уничтожить «политическую нацию» не так уж сложно, не прибегая к геноциду. Так же, как и создать политическую нацию можно, не применяя селекции и евгеники. В принципе, несколько тысяч укронацистов-бандерлогов, развешенных на фонарях в украинских городах, уничтожат политическую нацию «украинец» сразу. И города станут русскими...
Когда претензии перетекут в реальные действия? – Конечно, не в ближайшей перспективе. Но они уже оправдывают любые действия в защиту русского населения (а оно там всё русское). В том числе боевые. В том числе освобождение частей нашей русской территории».
Російські сайти, орієнтовані на українську тематику, статтю Путіна цитували за будь-якої нагоди (і, припускаємо, ми ще довго бачитимемо ці цитати в моніторингах), видавали за єдину можливу істину та тлумачили, як богослови Біблію, пояснюючи приховані тези та сенси. Наприклад, вони називали головною тезою путінської статті те, що «Россия никогда не станет анти-Украиной» (хоча, зважаючи на кількість антиукраїнського і навіть українофобського контенту в головних російських новинах, це вже давно сталося), або що таким чином «Путин официально объявил Западу войну за Украину». В такій їхній реальності добудова "Північого потоку-2" – програна Заходом битва.
Зміст усієї статті вміщали в заголовок «Единый народ, русский язык, внешнее управление и Бандера»; «Один народ, один Путин». Всі реакції на статтю з України (особливо реакцію Зеленського) висміювали.
"Північний потік-2"
А вже через кілька днів стало відомо, що США та Німеччина домовилися щодо завершення будівництва газопроводу “Північний потік-2”. Німці й американці запевняють нас, що доможуться, аби газ транспортували й через Україну впродовж наступних 10 років (а це суттєва стаття доходу українського бюджету), та обіцяють залучити $1 млрд інвестицій в Зелений фонд України, який вкладатиме в енергоефективність. Німці в нього пожертвують $175 млн. Обіцяють відстоювати суверенітет та цілісність України.
Цей мільярд – це добре, якщо він назбирається. А ще краще, щоб у вигляді компенсації ринок ЄС був повністю відкритим для України. Але транзит газу в ЄС через нашу територію – це одна з гарантій того, що Росія не наважиться “остаточно розв'язати українське питання” і не починатиме повномасштабну війну з сотнями тисяч жертв із обох боків, щоб реалізувати свої фантазії про “несколько тысяч укронацистов-бандерлогов, развешенных на фонарях в украинских городах”.
У цьому світлі від США як забезпечення гарантій інтересів України варто просити додаткових постачань зброї, а від Німеччини – вимагати підтримки вступу до ЄС та НАТО і теж надати зброю, бо зраз Берлін офіційно і категорично відмовляється це робити, а наприклад одна з німецьких компаній навіть відмовляються продавати обладнання, яке потрібне для наших оборонних підприємств. Тут і негайно. Часу обмаль.