Чому "Держава у смартфоні" – це небезпечна ілюзія, обман і декорація (точка зору)
Президентка Естонії Керсті Кальюлайд: “Такою, якою є ваша державна культура, вона буде і у цифровій державі”. Нарешті хтось сказав це вголос на міжнародному рівні, пише Костянтин Корсун, експерт з кібербезпеки. -- І не просто хтось, а президентка країни, яка є одним із світових лідерів у цифровізації та має чи не найбільший досвід у цьому процесі.
Держава у смартфоні – це небезпечна ілюзія, обман, і декорація. Не можна масово цифровізувати дані з державних баз та реєстрів, в яких досі коїться бардак та корупція (ось лише один із останніх випадків). Спочатку наведення порядку – і лише потім масштабування даних.
Спочатку потрібно переконатися, що у чиновників немає можливості “підправити” або видалити дані, скачати їх та продати, а будь-яка діяльність утримувачів реєстрів чітко відстежується, – і лише тоді переводити їх у легко-поширюваний вигляд.
“Дієві” (команда з міністерства цифрової трансформації, що просуває "Дію") визнають наявність великих проблем у державних базах даних, але не поспішають то виправляти, адже це довга та кропітка робота, яка не принесе “швидких перемог”. Інша справа – запиляти красивий додаток, який бере дані з нереформованих баз даних, і “продати” його лохторату як величезний стрибок у цифровізації та боротьбі з чиновницькою корупцією. - -зауважує автор.
“Реальні реформи важливіші за декоративну цифровізацію” – це розуміє влада Естонії, але відмовляється розуміти влада України. Політичний популізм в нашій країні завжди бив і б’є відповідальність, справедливість та просто здоровий глузд.
Якщо камінь не кинути у воду живою рукою живої людини, кола від нього не підуть. Бо кола на воді передають інформацію про те, що хтось кинув у воду камінь.
Вітчизняні ж діджиталізатори не замислюються про такі начебто очевидні речі. Вони сконцентровані якраз на посиленні та поширенні таких цифрових “кіл на воді”, ігноруючи чия рука і який камінь кинула у яку воду. Що було першопричиною, і чи слід це підсилювати та поширювати.
“Це питання не до нас”, – ось їх типова відповідь.
“Наш додаток – це лише транспортний коридор для інформації між базами даних та користувачем”, – кажуть.
Аж ось нарешті хтось із західних політиків сказав вголос правду. А ще пані Президентка м’яко застережує: “Проблема в тому, що впроваджувати зміни – це тяжке завдання у більшій країні, адже Естонія – маленька країна”.
У іншому інтерв’ю для УП пані Керсті була ще категоричнішою і не радить громадянам Естонії інвестувати в Україну, допоки в цій країні фактично немає правосуддя: “І тому я не можу порадити естонцям інвестувати в Україну. Торгувати – так…”.
І це гірка правда, пані та панове. Усі ми знаємо, що таке “українське правосуддя”: судді, прокурори, замовні кримінальні розслідування, тотальна корупція у цій сфері. І що реформа і ній лише імітується, причому досить незграбно. Тому я б теж не радив.
Маю надію, що той розумний та справедливий “колективний Захід”, у існування якого багато хто досі вірить, надіслав через пані Президентку Естонії Керсті Кальюлайд не дуже-то й завуальований меседж: “Не треба цифровізувати хаос, це неправильно. Спочатку займіться реформами свого реального життя, економіки, правосуддя, стосунків між владою та людьми і, лише досягши позитивних результатів, переходьте до переведення того всього у цифру”.
Однак навряд чи цей меседж почують в Україні, припускає автор. "Тому що “держава у смартфоні” – це політичний проект, не технічний. Просто засіб задурити мізки виборцям та утримати владу. Імітувати реформи, імітувати боротьбу з корупцією, імітувати покращення життя. Хоча, насправді, змінилася лише яскрава обгортка."
Повністю прочитати колонку можна за цим посиланням
