Скандал навколо пам'ятника. Українське суспільство все ще "не готове" до хоч трохи нестандартного мистецтва
Здавалося б, нестандартне мистецтво вже не нове - але ні, ми чи дехто з нас і досі "не готові". Нам би квіточки та "красівеньке".
Український художник та куратор Олекса Манн став на захист сучасних митців та прокоментував скандал довкола пам'ятника Моцарту-молодшому, який 26 серпня встановили у Львові. Суперечки довкола скульптури виникли через її зовнішній вигляд.
Робота австрійського скульптора Себастьяна Швайкерта суттєво відрізняється від тих монументальних творів, які більшість звикла бачити на вулицях країни.
Відтак думки, що робити зі скульптурою далі, розділилися. Зокрема на захист роботи Швайкерта став художник Олекса Манн, який пояснив, чому такі роботи мають прийти на противагу "пам'ятникам-пальто".
Нагадаємо:
Консервативний активіст лінчував ножем Тараса Шевченка на метро Тараса Шевченка (ВІДЕО)
"Весь цей скандал навколо пам’ятка Моцарту-молодшому відкриває насправді дуже важливий і непроартикульованой ніяк в нашому соціумі аспект: як взагалі жити сучасному художнику в суспільстві з насильницьки перерваними в результаті історичних катаклізмів мистецькими традиціями.
Суспільство просто тотально не готове до сприйняття не сталих в її свідомості форм. Воно охоче сприймає всі погано виконані, кічові і диспропорційні підробки, які є фактично "пам’ятниками пальто", де на штамповану болванку надягається просто голова іншого вождя. Але не готове до прийняття навіть не сучасної метамодерністської естетики, а естетики фактично класичної, бо модернізм вже є давно класикою. Цей пам`ятник –просто хороший приклад і безумовно важливий каталізатор важких процесів, але на проблему треба дивитись значно ширше", — написав на своїй сторінці Олекса Манн.
За його словами, сучасний художник, який раптом виходить зі своєї студії і галерейного та інституціонального простору на широкий загал, апріорі потрапляє в категорію парії і вигнанця в агресивному середовищі абсолютно ніяк не підготованих до цього людей.
"Це дике обурення, рівень агресії, фекалійні асоціації, що демонструють дитячу свідомість, здавалось би, дорослих людей, петиції про знесення і розважання про мистецьку цінність тих, хто зеленого поняття не має, як воно все розвивалось в мистецтві, що за чим йшло і куди, врешті-решт, прийшло – є абсолютно самодостатнім пам’ятником пам’ятнику. Сподіваюсь, сучасні мистецтвознавці і культурологи вже фіксують цей шикарний кейс", — вважає митець.
У коментарях під дописом вже висловилися й інші представники культурної сфери, які погодилися, що теж часто мають справу з агресивними випадами через несприйняття сучасного мистецтва.
- Франц Ксавер Моцарт народився 25 липня 1791 року — за пів року до смерті батька, тож його вихованням займалась мати Констанція Моцарт. Перший публічний виступ Моцарта-сина як піаніста і композитора відбувся 1805 року у Віденській опері, а за три роки він приїхав на Галичину за контрактом як приватний вчитель.
- Франц Ксавер прожив на Львівщині майже двадцять сім років — більшу частину свого творчого шляху. Його "лємберзьким Моцартом" – від тогочасної австрійської назви Львова – Лємберг.
- Ініціаторкою встановлення пам'ятнику Францу Ксаверу Моцарту стала диригентка Оксана Линів, наполягала, що ця скульптура не тільки стане туристичною родзинкою, а і підтвердить, що класична музика – не є музейним експонатом, що відноситься до конкретної історичної епохи, а є безперервною культурною традицією, яка об'єднує покоління крізь століття, держави та кордони.
- Ще до відкриття проти встановлення пам'ятника у такому вигляді виступила Львівська спілка художників, яка наголосила на його агресивній естетиці і зазначила, що міська влада не залучила до консультацій представників профільних творчих спілок.
