Раптовий перехід на "органічне" фермерство призвів Шрі-Ланку до економічної кризи
31 серпня у країні ввели економічний надзвичайний стан, щоб спробувати подолати інфляцію в країні, девальвацію валюти та кризу золотовалютних резервів.
Видання The Print (Індія) називає цю кризу безпрецедентною й сильнішою за коронавірусну.
В основі економічної катастрофи – раптове рішення уряду з 29 квітня заборонити імпорт усіх хімічних добрив та інших агрохімікатів. Таким чином намагалися перетворити Шрі-Ланку на першу у світі країну, яка практикує винятково органічне сільське господарство.
Та натомість країна, знаменита в світі як експортер органічних продуктів, через кілька місяців зазнала зростання цін на їжу в кілька разів. До цього додалося падіння врожаю знаменитого "цейлонського" чаю, а також інших експортних культур – від кардамону й до какао. Ціни на керосин і газ для готування їжі також ростуть.
Криза досягла такого рівня, що колишнього генерала армії призначено "генеральним комісаром з основних послуг": серед іншого, тепер в країні шукають і захоплюють запаси їжі, регулюють ціни в ручному режимі.
За даними експертів, перехід на органіку означатиме втрату рівно половини врожаїв – але при цьому ціни на експортні товари не можуть вирости вдвічі, аби покрити збитки.
Нехай навіть конкретно органічний чай коштує вдесятеро дорожче за звичайний – його ринок є дуже обмеженим, зазначають експерти.
Чай є основним експортним товаром Шрі-Ланки, він приносить країні 1.25 млрд доларів на рік або 10% усього експортного доходу країни.
"Мрія з неуявними соціальними, політичними та економічними наслідками", – так назвав перехід на органіку колишній заступник голови центробанку W.A. Wijewardena. Ця мрія ставить під загрозу харчову безпеку цілої країни.
Опитування раніше показувало, що 90% фермерів використовують хімічні добрива, й 85% пов'язують значне падіння врожаїв з їх забороною. Більше того, лише 20% фермерів узагалі знають, як перейти на органічне виробництво.
