ВАКС закрив справу "Роттердам+"
Корупції не знайшли, однак енергетика на грані колапсу.
13 жовтня суддя Вищого антикорупційного суду Катерина Широка закрила справу НАБУ про так звану формулу "Роттердам+". Про це повідомляє Цензор із посиланням на трансляцію засідання.
"Відмовити в задоволенні скарги адвоката Жилича, який діє в інтересах Нікопольського заводу феросплавів, адвоката Оксенюка, який діє в інтересах Запорізького заводу феросплавів, адвоката Загребельської, яка діє в інтересах Чумака..." - зачитала в суддя Широка.
Нагадаємо, 20 травня САП вже вчетверте закрила справу "Роттердам +" через відсутність у ній складу злочину. Першого разу справу було закрито ще 27 серпня 2020. Потім аналогічні рішення приймалися в січні і березні 2021 року.
Ці рішення також були підтверджені Офісом генерального прокурора і вищим Антикорупційним судом України.
Розслідування справи "Роттердам+" тривало понад 4 роки.
Провадження щодо "Роттердам+" зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань ще 24 березня 2017 року. 8 серпня 2019 року детективи НАБУ у справі "Роттердам+" повідомили про підозру шістьом особам, зокрема, колишньому голові НКРЕКП Дмитру Вовку, а також Володимиру Євдокимову, керівнику відділу НКРЕКП, заступнику керівника відділу НКРЕКП і двом представникам менеджменту ДТЕК Ріната Ахметова. Співробітникам комісії слідчі інкримінували використання службового становища з метою одержання неправомірної вигоди третіми особами, вчинене за попередньою змовою, а працівникам "ДТЕК" - пособництво у зловживанні посадовими особами НКРЕКП службовими повноваженнями в інтересах третіх осіб, що спричинило тяжкі наслідки для громадських і державних інтересів.
Формула "Роттердам+" діяла для розрахунку вартості вугілля для встановлення прогнозної вартості електроенергії в період 2016-2019 років. Вона передбачала включення в ціну вугілля, за якою розраховувалася вартість електроенергії, вартості доставки вугілля від хабів Амстердам - Роттердам - Антверпен. Формулу скасували 1 липня 2019 р.
За версією слідства, представники групи приватних теплогенеруючих компаній вступили в змову з керівництвом НКРЕКП для включення в тариф на електроенергію, яку виробляли ТЕС цієї групи, витрат, які насправді не проводилися, а саме - витрат на доставку і перевалку енергетичного вугілля в Україну з портів у Європі. Це своєю чергою призвело до зростання вартості всієї електроенергії і, як наслідок, зростання тарифів для суб'єктів господарювання, які зазнали фінансового тягаря щодо оплати необґрунтованого тарифу. У результаті таких дій споживачам електроенергії протягом 2016-2017 років завдано збитків у розмірі 18,87 млрд грн.
