Що дав "експеримент" – перейти в дитсадку на українську не лише формально, а й насправді?
Ми вже писали про цю ініціативу, тепер її перші результати.
Андрій Ковальов, який почав експеримент, пише:
"5 місяців тому я написав детальний допис про ініціативу “сімейна практика української мови” у садочку нашого 4-річного Матвія:
Дитсадок: українська формально, російська неформально. Двоє батьків започаткували ініціативу, щоб це змінити
За цей час у нас є досить багато гарних новин, якими хотів би поділитися та надихнути інших батьків створювати україномовне середовище в садочках та школах своїх дітей.
Наступної середи 26.01 о 19:00 в "УрбанСпейс 500" (Бориса Грінченка, 9) планую презентувати всі ці результати та відповісти на ваші запитання, коментарі. Приходьте – буде цікаво.
1) За 5 місяців 50% сімей в нашому садочку, які були повністю російськомовні в побуті (в результаті систематичного інформування щодо важливості сімейної мовної практики для комунікативного розвитку дітей) перейшли зі своїми дітьми на практику "одна людина – одна мова" (мама – завжди українською, тато – іншою (або навпаки). Діти, які раніше майже нічого не говорили українською, починають все частіше використовувати українські слова та вирази. Навколо Матвія нарешті починає створюватися україномовне середовище, в якому йому комфортно вчитися та розвиватися
2) Департамент освіти і науки Києва в грудні 2021 – січні 2022 провів опитування батьків дошкільнят щодо мовної практики. В опитуванні взяло участь 20 562 респондентів (сила батьківських вайбер-груп :)). Результати: 37% батьків вдома з дітьми розмовляють українською, 28% – залежно від ситуації, 32% – російською. Діти розмовляють наступним чином: 37% – українською, 8% – українською та російською, 47% – російською.
3) 98% батьків підтверджують, що вихователі в садочку розмовляють з дітьми українською (це дуже високий показник, за останні роки більшість вихователів Києва перейшли на українську мову викладання). Якщо 37% дошкільнят Києва вже розмовляють українською, то чому ми не чуємо 3–4 дітей з кожних 10 на вулицях, дитячих майданчиках, спортивних гуртках, що постійно говорять українською. На мій погляд, причина в тому, що діти в Києві продовжують зрусифіковуватись під впливом середовища, тобто навіть розмовляючи вдома українською, діти під впливом більшості інших дітей, а також дорослих в соціальних взаємодіях завчають неозвучену “норму”: українською – вдома, з іншими – російською. Це ще раз показує важливість україномовного середовища для розвитку дітей, середовище впливає сильніше, ніж майже 100% україномовний навчальний процес
4) Ми спільно з Olha Shevchuk-Kliuzheva провели перше із серії детальних соціолінгвістичних опитувань (анонімна гугл-форма, 30 питань, 96 респондентів) щодо мовної практики київських сімей. Отримали багато цікавої статистики, ось деякі результати:
а) 50–60% російськомовних батьків оцінюють знання української своїми дітьми-дошкільнятами як “незадовільно” або “взагалі не говорить”,
б) лише 50–60% батьків замислювалися над стратегією мовного виховання своїх дітей,
в) 69% російськомовних батьків готові змінювати (!) свою мовну повсякденну поведінку, якщо це буде потрібно для покращення рівня володіння українською їх дітей. Ось цей результат – дуже позитивний, це підтверджує чому багато батьків переходять на практику “одна людина – одна мова”, якщо їм рекомендувати впроваджувати сімейну практику української мови.
5) Міжнародні дослідження показують, що для формування більш-менш збалансованого білінгвізму слід щонайменше 35% часу щодня говорити з дитиною другою мовою (“Assessing the relationship between input and strength of language development: A study on Italian–English bilingual children”, 2015, Language Dominance in Bilinguals). Власне тому метод "одна людина – одна мова" є настільки поширеним і ефективним.
6) У грудні 2021-го я презентував цей проєкт комісії з освіти Київської міської ради, департаменту освіти КМДА та директорату дошкільної та шкільної освіти МОН. 24.12.2021 Міністерство освіти і науки України випустило інформаційного листа (в фото до допису) на всі обласні департаменти освіти з рекомендацією можливого використання у закладах дошкільної освіти.
7) 12.01.2022 я провів детальну презентацію для департаменту освіти Києва та всіх районних управлінь освіти. Департамент підтримав масштабування проєкту “сімейна практика української мови” в усіх садочках Києва. За результатами цієї зустрічі ми розробили презентацію та рекомендаційні тези для вихователів садочків та батьків (у коментарі під дописом).
8) Ми разом з командою волонтерів обійшли 12 садочків на Подолі та Троєщині, всі (!!!) директори та викладачі цих садочків підтверджують проблему недостатнього активного комунікативного розвитку дітей українською мовою через відсутність україномовного середовища. Всі викладачі погоджуються систематично звертати увагу батьків на важливість мовної практики для розвитку мовлення їхніх дітей. Зараз ми спільно з Київський університет імені Бориса Грінченка друкуємо тези “Чому важлива сімейна практика української мови” та будемо їх розповсюджувати по садочках.
9) 15.01.2021 дуже позитивно пройшов перший розмовний клуб в реконструйованому приміщенні бібліохабу на Троєщині (Бальзака, 28). Батьки, що приходять на клуби, переважно бояться, що у дітей буде формуватися суржик, та у багатьох з них є мовний бар’єр через брак розмовної практики. Однак вже після першої зустрічі вони почувають себе набагато більш впевнено в спілкуванні й готові продовжувати у своїй родині.
10) Розмовні клуби відбуватимуться щосуботи з 11:00 до 14:00 на Троєщині (Бальзака, 28) та щонеділі з 11:00 до 14:00 на Подолі (Межигірська, 25). Там будуть активності як для дорослих, так і для дітей. Реєстрація не потрібна. Скоро будемо запускати розмовні клуби й в інших районах Києва. Більше інформації – на сторінці проєкту https://www.facebook.com/rozmovlyayu/
11) Ми почали соціолінгвістичні спостереження за діалоговою комунікацією дітей в нашому садочку (деякі приклади – на фото до допису) та анонімні (з дозволу батьків) вимірювання пасивного та активного словникового запасу дітей 3–5 років за методиками Peabody Picture Vocabulary Test (PPVT) та Expressive Vocabulary Test (EVT) адаптувавши їх до української мови. Така інформація щодо мовленнєвого розвитку дітей є дуже корисною для батьків і мотивує їх до впровадження сімейної практики української мови. Також будемо розповсюджувати ці вимірювання на всі садочки Києва.
12) До мене вже звертаються з інших садочків та шкіл Києва та області з бажанням долучитися всім закладом до проєкту. Ми зараз будемо активно масштабувати проєкт, роботи попереду дуже багато. Спочатку – всі садочки Києва, а за півроку-рік з Києва, думаю, зможуть брати приклад й інші зрусифіковані міста України.
13) Ми починаємо формувати команду волонтерів та постійних працівників, що хотіли б долучитись до проєкту. Якщо ця тема мовного розвитку, білінгвізму, соціо- та психолінгвістики вас цікавить і ви хотіли б допомогти проєкту, напишіть мені. Пишіть також, якщо хочете порекомендувати дослідження або педагогічні методики на тему мовного та білінгвального розвитку та соціалізації дітей. Якщо ви захочете впровадити цей проєкт у своєму садочку та школі, буду радий поділитись нашим досвідом.
Я знаю, що в Києві є багато батьків, яких непокоїть те, що їх діти розвиваються в переважно російськомовному середовищі й через це може страждати комунікативний та соціальний розвиток дітей. Як показує наш приклад, змінювати середовище можливо, якщо наводити аргументи з результатами опитувань, посиланнями на соціо- і психолінгвістичні дослідження та давати батькам інструменти, за допомогою яких можна поступово збільшувати обсяг української в житті їх дітей. Я хотів би, щоб цей допис став мотивувальним для всіх батьків Києва та інших міст України почати сімейну практику української мови. Позитивні зміни можуть відбутися набагато швидше, ніж ви собі уявляєте.
Наступної середи, 26.01, о 19:00 в Urban Space 500 (Бориса Грінченка, 9, авто можна запаркувати на паркінгу ЦУМу) презентуватиму всі ці результати та буду радий відповісти на ваші запитання, коментарі. Дуже дякую "Урбан Спейс 500" за гостинність! Приходьте – буде цікаво.
