Не панікуйте щодо гіпотетичних наказів "відступати". Армія функціонує не так
Щодо гіпотетичних наказів «не стріляти» або «відступати» під час можливого загострення, пояснює волонтер Роман Доник:
Давайте дуже схематично, зовсім спрощено напишу щодо гіпотетичних розпоряджень під час можливого загострення з приводу «не стріляти» або «відступати», які можуть гіпотетично надійти з Банкової. Я постараюсь без політичних та емоційних оцінок. Простою мовою для цивільних. Для того, щоб ви розуміли та не робили собі нерви. Бо в нас зараз через низьку довіру до вищої влади в країні та рвані контексти з'являється багато питань, припущень і фантазій. Я зараз безвідносно до будь-яких прізвищ. Чисто алгоритми.
По-перше, зрозуміймо, що президент, він же верховний головнокомандувач, має доволі опосередковане відношення до армії. Призначення на посади, підписи на указах, вищі офіцерські звання, нагороди, ну ще якісь церемоніальні та медійні штуки. Призначення міністра. Все. До управляння військами він не має стосунку взагалі. Тим більше до оперативного управління. Він також не може віддавати прямі накази. Він може по бюрократичному ланцюгу давати доручення або розпорядження, які потім через РНБО або міністра можуть трансформуватися в накази та розпорядження для військ через головнокомандувача та генеральний штаб.
Якщо відверто, то навіть солдат строковик не повинен виконувати будь-який наказ президента. Тільки прохання. Президент не може керувати діями збройних сил. Зовсім. Нема в нього такого права.
Тепер щодо заборони стрільби. Улюбленець Бутусова Хомчак, щоб реалізувати заборону на стрільбу, за кілька місяців ввів систему штрафів за стрільбу та відправив в кожну бригаду своїх «сматрящіх». І тільки тоді ця заборона почала якось працювати. І то не всюди. І купа людей сиділа без премій. Бо солдат та офіцер на війні при загрозі життю керується трохи іншими нормативними документами. Під час можливого загострення, якщо буде порушена комунікація та зв'язок, рішення будуть приймати командири підрозділів, командувань та угруповань. На місці. Вони також будуть визначати, як саме виконувати накази та розпорядження, якщо зв'язок буде. А ще кожен військовий розуміє, що значить кожен наказ. Бо президенти, політики приходять і йдуть, а присяга це назавжди. І відповідальність.
У кожному великому місті та в селищах з ППД є гарнізони. Є начальники гарнізонів. Є оперативні командування сухопутних військ. Є командування ДШВ, МП, ВПС, ВМС. Є командири бригад та батальйонів. У кожного керівника є плани на всі випадки. На всі. Є механізми та алгоритми, за якими буде діяти військо. І просто телефонним дзвінком або зверненням по ТБ цього не можна скасувати. Бо потім буде відповідальність.
А ще кожен начальник гарнізону знає, що треба робити в час Ч. А навіть якщо злякається та втече, то в нього є заступники. А ще офіцери, які можуть взяти командування на себе.
Окрім того, в нас зараз на всій території країни діє особливий період. А ще на Донбасі та кордоні з Кримом проводиться операція об'єднаних сил. Там є командувач ООС, командувачі оперативно тактичних угруповань з всіма повноваженнями. Географія операції може бути розширена.
У нас всі командувачі та командири в ЗСУ мають бойовий досвід. Розумієте? Всі. Вони всі знають, що таке війна. Що таке накази. Вони всі знають, що таке відповідальність.
У20 14 році нас росіяни застали зненацька. Багато хто злякався. Багато хто «я на єто нє падпісивался». Але ми навіть тоді змогли зупинити російську навалу. А зараз у нас є військова вертикаль, яка чітко знає, що робити.
Тепер про «відступати» та не «чинити опір». По-перше, чинити чи не чинити опір – то визначається командиром на місці. І ніяка Банкова, за будь-якої влади, не може заборонити солдату в окопі захищати своє життя та Україну. Бо є керівні та нормативні документи, згідно з якими рішення приймається на місці. І за вісім років війни я навіть не знаю, чи знайдуться офіцери, які віддадуть наказ не чинити опір без спроби відбити будь-яку атаку. Може хтось з хомчаківських птєнцов, що просиділи 2014–15 роки за пічкою, знайдеться, але є заступники та інші офіцери. Та процедура відсторонення боягузів.
Під час загострення «наказ відступати, щоб зберегти життя». По-перше, такого наказу в війська не буде. Не за цього керівництва. Ні Залужний, ні його заступники, ні Шаптала такий наказ не віддадуть. По друге, будь-яке переміщення – це організований захід щонайменше на кілька тижнів. Це транспорт, залізниця, харчі, місце, куди переміщати людей та техніку. А загострення – це ж про раптовий напад. Правда?
Техніку та озброєння треба вивозити. Ніхто не кине техніку чи зброю, бо кожен військовослужбовець матеріально відповідальна особа. І всі це знають. Кинув щось? Винен гроші державі. Це у 2014 році був хаос і мобілізація. І техніку виводили з ладу і кидали. І дехто досі винен державі гроші. Роками після боїв списували техніку. По кожній одиниці зброї розслідування та списання. По кожній. І кожен командир знає про це. І кожен командир знає, що є бюрократія. Проїбав — заплати. Це контрактна армія, дєтка.
Я не ідеалізую владу. Бо в мене від багатьох дій Банкової тіпаються око. Вже обидва. Я не ідеалізую людей.
Але я знаю людей, які вісім років воюють. Людей, які обіймають керівні посади в армії. Багатьох з них я бачив в 2014 році. Під час боїв та хаосу. Не буде відступу. Не буде наказу не стріляти. Не буде.
І ще, наостанок. Повторю тезу. Там, де можливе вторгнення, будуть задіяні регулярні війська РФ. Обстріляних бійців там від сили на всі ВС РФ 3–5 тис. І то це не рядові піхотинці. Росія буде нас атакувати силами, які не знають, що таке війна. Зовсім. Я надіюсь, союзники допоможуть нам закрити небо. А на землі, то не буде бліцкріг. То буде м'ясорубка з великою кількістю осередків опору. То не буде швидка «пабеда». То буде крах імперії. А потім ще з німцями побалакаємо за життя.
Тому просто не зводьте себе. Не буде так, як нас хоче залякати російська пропаганда. В нас є ЗСУ, які воюють вісім років. І в кожному відділенні, взводі, роті знайдуться люди, які візьмуть командування на себе та організують оборону та спротив там, де зможуть. Просто знайте це. Бо ЗСУ буде воювати. За себе, за присягу, за Україну, за сім'ї, за нас з вами. Бо ЗСУ – це і є частина нас. Частина України.
Не ображайте вояків недовірою та вигадками. Довіряйте армії. Не робіть собі нерви. Робіть допомогу ЗСУ, які роблять 200. Дякуємо всім, хто допомагає.
4731 2196 1942 3175
5168 7451 1010 5332