Путін єднає українців. New York Times проїхався нашою країною й поговорив із людьми (ФОТО)
"Нам треба протистояти Росії": українці знайшли спільну мету. Саме так називається велика оглядова стаття на першій шпальті New York Times. Завдяки Путіну, з одного боку, тепер уже не знайдеться людей у світі, які б "не знали" про Україну, а з іншого – російський президент знов успішно об'єднує українців проти себе.
Журналіст і фотограф їхали вздовж Дніпра й розповідають про людей, яких зустрічали.
Наприклад, черкаський рибалка на кризі Віктор Беркут виглядає як "народжений в СРСР пан пересічний" (Everyman) і має відповідну біографію: в сімдесятих відслужив у радянській армії, а потім працював в оборонці: будував ППО, спрямовану проти ідеологічного противника – Заходу. Але тепер його ворог змінився, й у цьому рибалка звинувачує Володимира Путіна. 71-річний пенсіонер каже, що втратив емоційний зв'язок із Росією й саме завдяки Путіну вважає, що Україні варто приєднатися до НАТО, а тим часом щосили боротися, якщо Путін накаже своїм військам наступати. "Я ніколи раніше так не думав, – додає рибалка-пенсіонер. – Але тепер я почав розуміти".
В останні вісім років, наголошує New York Times, багато українців "почали розуміти" – саме завдяки Путіну стався потужний зсув свідомості українців, і вони після десятиліть дискусій про мову, церковний патріархат або історичних героїв тепер знайшли спільну мету перед лицем спільної загрози.
Далі видання окреслює для західного читача декомунізацію, Томос та перехід багатьох досі російськомовних людей на українську, а також загалом нагадує для іноземців історію колонізації України спершу Російською імперією, а потім СРСР.
Журналіст і фотограф New York Times почали подорож з Києва, де нині важливим монументом є не "мати-батьківщина", а меморіал загиблим під час проєвропейського, спрямованого проти залежності від Росії протесту:
Далі вони розповідають, наприклад, про черкаського фотографа Гаррі Єфімова, який після травматичного зіткнення з міліцією Януковича перейшов з рідної російської на українську. Також пояснюють бекграунд про "мовні дебати" та звідки в Україні історично взялася російська.
Наводиться також приклад літніх людей у Черкасах, які вдома розмовляють російською – але від того не є менш проукраїнськими й не менше ненавидять Путіна.
Далі журналісти спустилися річкою до міста Дніпро, де навідалися до госпіталю для ветеранів війни проти російської агресії.
Олександр Сегеда, сержант у відставці, народився в Росії – але воював проти російської гібридної армії на Донбасі. "Ти вітаєшся з кимось уранці, а до обіду чуєш, що його більше нема. А йому було 22 роки, у нього вагітна дружина і маленька дитина. Забути таке неможливо. І пробачити теж", – згадує Сегеда.
Розказано також і про колись сильні економічні зв'язки з Росією, які саме завдяки Путіну та його вторгненню й окупації розпадаються.
Трохи далі на південь, у Запоріжжі, журналісти розповідають західним читачам про історію козаків і показують, як нинішні юнаки тренуються козацьким бойовим мистецтвам:
Херсон – останнє велике місто на Дніпрі, яке відвідали журналісти New York Times. Й тут вони одразу пішли до Успенського собору, який досі належить РПЦвУ, хоча з 2019 року "Православна церква України отримала незалежність після 400 років субординації патріархові Москви".
Видання розповідає про те, як значна частина парафій перейшли до ПЦУ після отримання церквою незалежності – але не всі, і що саме РПЦвУ часто є оплотом російського порядку денного. New York Times розповідає західним читачам про парафіянку РПЦвУ, яка підтримувала вторгнення РФ у Східну Україну, адже "нас усіх послав сюди той самий Господь". При цьому вона каже, що не має нічого проти українців "із Заходу", які можуть мати інші погляди.
Стаття англійською
Текст: Michael Schwirtz, фотографії: Brendan Hoffman
