Нові китайські кредити в Україні поки на стадії обговорення. Але за них можуть будувати київську обхідну
"Велике будівництво" потребує нових фінансових вливань
ТЕКСТИ свого часу писали про небезпечність китайських кредитів. Проведений групою дослідників аналіз 100 таких договорів показав, що отримані кошти можуть шкодити національним інтересам країн, яким вони надаються, та призводити до відчутної втрати суверенітету. Китай втручається в економічну політику, вписуючи в угоди умови про "консервацію" законодавства (що робить реформи неможливими) та отримує пріоритет перед іншими кредиторами. Більшість з них містять пункти про конфіденційність умов. В окремих випадках – навіть про сам факт їхнього надання. Здебільшого позичальником є уряд або державна компанія. Тобто платники податків не знають, скільки їм доведеться виплачувати й за що.
Китайське фінансування інфраструктурних проєктів у світі. Інфографіка Visual Capitalist
Представники нинішньої влади неодноразово заявляли про потребу поглиблення економічної співпраці з Китаєм. Лідер фракції «Слуга народу» Давид Арахамія свого часу договорився до того, що його політсила вважає Китай стратегічним партнером і має намір переймати досвід китайської комуністичної партії. Проте українсько-китайські відносини виявилися зовсім не безхмарними.
Просто зараз ми в режимі реального часу можемо побачити, що відбувається, коли щось з китайським кредитом йде не так. Йдеться про китайські кредити Державній продовольчій зерновій корпорації України (ДПЗКУ). Ще за часів уряду Миколи Азарова цій корпорації була відкрита кредитна лінія на загальну суму 1,5 млрд доларів – на фінансування закупівлі зерна та реалізації інфраструктурних проєктів. Пізніше ДПЗКУ стала осердям низки корупційних скандалів і не змогла виплатити черговий транш позики. Після чого його довелося сплачувати з державного бюджету.
ТЕКСТИ вирішили поцікавитися, скільки ще є таких «прихованих» бомб під державним бюджетом і чи не взяв український уряд нових китайських кредитів. У Міністерстві фінансів України на запит ТЕКСТІВ відповіли, що «в інформаційно-аналітичній системі обліку державного та гарантованого державою боргу Міністерства відсутня інформація щодо залучення державою або надання державних гарантій за кредитами, які б надавались у 2019–2020 роках фінансовими установами чи Урядом КНР». Здається, можна полегшено видихнути – з відповіді випливає, що в останні роки нових кредитів таки не брали. Проте є одне "але".
Міністерство інфраструктури України ще влітку 2021 року підписало міжнародну угоду з міністерством комерції КНР про надання китайських кредитів під інфраструктурні проєкти. Згідно з домовленостями, пріоритетними напрямки для співпраці є інфраструктурні проєкти у таких сферах: залізниця, аеропорти, морські порти, комунікації, муніципальне інженерне будівництво. Сторони також вивчать можливість співпраці у межах проєкту будівництва дороги М22 Полтава – Олександрія на ділянці об’їзду міста Кременчука з будівництвом моста через Дніпро і першої частини Київської обхідної дороги – ділянка М05 – М06. Як повідомили ТЕКСТАМ у Міністерстві інфраструктури України, на цей час «здійснюються внутрішньодержавні процедури щодо набрання чинності Угоди».
