Понад третину українських полів можуть не засіяти. У країнах, які купують українське зерно можуть бути проблеми
Українська природоохоронна група здійснила швидку оцінку агроугідь, які, ймовірно, не будуть засіяні через військові дії або будуть тимчасово недоступні. Так, значна частина оброблюваних площ окупована, деякі з них безпосередньо пошкоджені через військові дії та забруднені продуктами вибухів, що робить такі землі непридатними для вирощування продовольчих культур. Також УПГ стало відомо, що російські окупаційні війська цілеспрямовано знищують сільськогосподарське обладнання українців.
Як наголошують в УПГ, навіть після звільнення окупованих територій посівна кампанія на деяких з них може бути неможливою до проведення розмінування.
За розрахунками Української природоохоронної групи, зона ризикового сільського господарства в Україні, в межах якої немає можливості провести посівну кампанію або землі якої наразі недоступні, сягає 202600 кв. км., що становить близько 34% усієї площі суходолу України. Ми визначили цю зону за комплексним картографічним зведенням військових операцій і розташування російських окупаційних військ. Дані зібрані українськими користувачами, враховано прифронтову буферну територію.
Мапа Українських агроландшафтів в контексті російської військової агресії. Темніший колір позначає агроландшафти України в межах зони ризикового сільського господарства. Джерело: Українська природоохоронна група
За даними Української природоохоронної групи, наразі 110 053 кв. км оброблюваних земель містяться у межах ризикової зони сільського господарства в Україні, що становить понад 30% усіх оброблюваних земель в Україні. Наведені дані щодо оброблюваних площ відрізняються від даних офіційної статистики, бо вони підраховані із розпізнаної карти класифікації землекористування. Згідно з нею, загальна площа агроугідь становить 365 389 кв. км по всій Україні. Для розрахунків УПГ використовувала мапу землекористування Copernicus Global Land Service, яка була отримана за сучасними алгоритмами обробки даних дистанційного зондування Землі.
Михайло Амосов, керівник відділу екологізації промисловості ГО “Екодія”, наголошує: “Неможливість проведення посівної кампанії на третині сільськогосподарських земель через війну завдасть відчутного удару світовій продовольчій безпеці. Уряд України вже заборонив експорт зернових, а морська блокада українських портів підсилює дефіцит зерна на світовому ринку. Наприклад, 100-мільйонний Єгипет найбільше пшениці закуповує якраз у першому кварталі року, а відсоток українського експорту до цієї країни становить близько 10%. Якщо країна швидко не знайде альтернативного джерела зерна, це загрожує голодом серед бідного населення. Але якщо й знайде, то ціна буде значно вища. Тож світова спільнота має докласти максимум зусиль, щоб зупинити російську агресію в Україні вже найближчими тижнями. Тоді ми все ще матимемо час уникнути жертв війни в Україні та жертв голоду по всьому світу”.
Додатково до наведених розрахунків ми також маємо враховувати, що в Україні оголошено воєнний стан. Він впливатиме на розподіл продукції місцевого виробництва на користь споживачів усередині країни. Тож ми припускаємо, що зменшення експорту сільськогосподарської продукції буде більш значним, ніж відсоток незасіяних або недоступних для посадки земель.
