Том Купер: українські підрозділи «тримають удар» на відкритій місцевості, де нападникам простіше воювати, ніж всередині міст

Австрійський військовий аналітик, експерт із застосування бойової авіації Томас Купер уважно стежить за воєнними діями в Україні від самого початку вторгнення Росії. Публікуємо головні тези його чергового аналізу про війну в Україні

Аналіз опубліковано 25 березня 9.30 за Києвом

Люди-яким-треба-на-свіже-повітря [Пентагон] кажуть, що росіяни за чотири тижні війни випустили близько 1200 балістичних ракет, і роблять висновок про більш як 50% зменшення кількості їхніх ракет повітря-земля (особливо для бомбардувальників Ту-95 і Ту-160), а також крилатих ракет морського базування.
Український Ан-124 [«Руслан»] вчора приземлився на аеродромі Чорлу турецької провінції Текірдаг, звідки, як ми знаємо, йде постачання Байрактарів. Цілком можливо, завантажують нові дрони та боєприпаси до них.
Україна зараз отримує масу нової зброї – її перекидають повітрям чи в інший спосіб – включно зі специфічними видами важких озброєнь, більшість з яких ніколи й жодним словом не фігурували у звітах США, НАТО чи ЄС.
На північному заході від Києва українська армія перейшла в наступ. Утім, це не «класична» масштабна операція з одночасними ударами в багатьох напрямках. Радше це серія атак у різний час та в різних місцях крізь лінії оборони росіян та далеко поза ними, з метою спричинити хаос у їхньому тилу.
ЗСУ завдають втрат 35-й та 36-й арміям [а це на заході від Києва], намагаючись уникати російських контратак. Це ефективний спосіб змушувати російські підрозділи подаватися назад і перебувати поза 25-кілометровою зоною, звідки їхня артилерія могла б бити по центру міста. Це ефективно, щоб змушувати 35-у й 36-у армії оборонятися, проте замало, щоб знищити їх чи повністю оточити й заставити капітулювати.
Російський наступ на Київ зі сходу закінчився. Спитайте мене і я скажу, що це найбільший успіх української армії в цій війні – значно важливіший, ніж події на північний захід від Києва. Крім всього, це свідчення, що українські підрозділи «тримають удар» на відкритій місцевості, де нападникам простіше воювати, ніж всередині міст.
Гадаю, саме довкола Ізюма буде зосереджено бойові дії кількох наступних днів.
Маріуполь: близько 80% міста непоправно пошкоджено. По суті, це руїни із тисячами мертвих і вмираючих всередині. Ті, хто можуть, збирають тіла та ховають їх у місцевих парках.
Попри розгром російської 810-ої бригади морської піхоти в центрі Маріуполя (та загибель її командира), 20 і 21 березня чеченці та Росгвардія потужно атакували центр міста з півдня. Тому 23-го березня український гарнізон був змушений відступити з аеропорту (захід міста), щоб посилити оборону урядових будівель у районі на північ від порту; «Азов» вивів на передову свої кілька Т-64, які все ще на ходу. Це типовий результат міських боїв: потрібна велика кількість військових, щоб штурмувати відносно невеликі, але щільно забудовані території.
Позиція російської 49-ї армії на Херсонщині залишається вразливою, тому її командування залучило інженерну бригаду для швидкого будівництва лінії оборони вздовж західних підступів до міста. Натомість просування українських сил заблоковано російською авіацією.