Том Купер: виступи Путіна/Шойґу в телевізорі це одне, а їхні дії – щось зовсім інше. Це і є Правило №1 російського життя останнього десятиріччя
Австрійський військовий аналітик, експерт із застосування бойової авіації Томас Купер уважно стежить за воєнними діями в Україні від самого початку вторгнення Росії. Публікуємо головні тези його чергового аналізу про війну в Україні.
Аналіз опубліковано 1 квітня 2022 р.
"Видається, що цей «день дурнів» у квітні 2022 року позначений винятковими пропагандистськими зусиллями. Навіть можна говорити про певну «путінську контратаку» в цій сфері – росіянам це вкрай потрібно, бо вони не просто програли перші п’ять тижнів війни, яку почали в Україні, але й водночас зазнали поразки на інформаційному фронті.
- Звісно, згідно з повідомленнями, окремі військові підрозділи РФ й справді відходять. Але, наприклад, батальйонна група, що втримувала Чорнобиль, просто мусила відійти, бо її частини добряче нахапалися радіації, доки копали там траншеї (це місцевість, де під «добрим ґрунтом» залягає радіоактивний… російське супермудре командування наказало окопуватися саме там…). Тим часом, як завжди, виступи Путіна/Шойґу в телевізорі це одне, а їхні дії – щось зовсім інше. Це і є Правило №1 російського життя останнього десятиріччя.
- Іншими словами: нема ніякого загального відступу. Понад те, майже всі райони, нещодавно звільнені українськими військами – особливо на північний захід від Києва – густо заміновані й рясніють пастками. А потім по них ще й працює артилерія, щойно українці зайдуть туди.
- З тих самих причин, зовсім не дивує, що жоден із «гуманітарних коридорів» – наприклад, той, яким мали сьогодні евакуювати цивільних із Маріуполя – фактично, «не працює»…
- Тривають депортації цивільних з України в Росію. Правило №1 справджується стосовно кількох інших подій цих днів. Скажімо, минулого тижня «вишестоящі органи» в Москві заявили, що від 24 лютого з до Росії «евакуйовано» вже 420 000 українських громадян. Український уряд називає цифру 500 000. Майже напевне, більшість тих цивільних з окупованого росармією/сепаратистами Донбасу. Попри те, серед них також від 20 000 до 45 000 (згідно з різними джерелами) мешканців Маріуполя та довколишніх сіл. Як я вже писав, росгвардія просто бреше людям за лінією фронту, що крім евакуації в Росію, жодного іншого виходу немає. До цього додайте, що люди в Маріуполі вже 4-5 тижнів без електрики, опалення, води та їжі: вони просто не знають, що відбувається поза районом, де вони сиділи у сховищах. Не дивно, що багато з них приймають цю пропозицію.
- А потім відбувається не що інше, як депортація: чоловікам наказують залишитися, жінок та дітей забирають до «фільтраційного табору» (величезного військового табору), в селі, пророче названому Безіменним, у районі Новоазовська [Донецька область, майже на кордоні з Росією – перекл.]. Там їх фотографують, беруть у них відбитки пальців, забирають документи та телефони, а потім допитують. Із Безіменного людей везуть в інший табір біля Таганрога, який вже на російській території, де їх допитує ФСБ. Врешті, заставляють підписати папери, що «надають» їм «статус біженця».
- Готуйтесь до появи (ще одного) російського маріонеткового утворення на українській території. Зараз уже зрозуміло, що ФСБ і росгвардія докладають зусиль, щоб установити маріонетковий уряд у Херсоні, де проведуть ще один шоу-референдум і проголосять незалежність – тобто асиміляцію з Росією. В наступні кілька днів побачимо деталі цього плану.
- Путінський газонафтовий блеф. Як всі й думали ще тиждень тому, путінські погрози зупинити постачання нафти й газу до «недружніх країн» (тобто більшості країн ЄС, як наклали на режим санкції через агресію в Україні) виявилися фактичним блефом. Вчора, 31 березня, Путін «офіційно» оголосив з телевізора, що за всі експортовані ресурси треба платити в рублях Газпромбанку, а інакше будь-які постачання будуть припинені. Ця заява спершу спричинила паніку в Австрії та Німеччині, ще, може, в Чехії, Словаччині та Угорщині.
- Сьогодні вранці газ і нафта продовжують текти по трубах. Все як завжди. Тобто все, що відбулося, є ще однією типовою появою кремлівського дурня на телебаченні, призначеною для споживання російською публікою
- Чому? Найперше, бо Росія просто не може дозволити собі перервати постачання нафти та газу. Й не лише тому, що в Путіна так закінчаться гроші на війну, а й тому, що тоді він (тобто Росія) змушені будуть платити величезні компенсації – передбачені тими ж самими контрактами. Звісно, судові процеси в такому випадку тривали б роки, втім, врешті то були б колосальні суми, що завдали б ще більшої шкоди Росії. По-друге, зупинка нафтогазових поставок наперекір чинним контрактам знищила б репутацію Путіна за кордоном – безповоротно й остаточно. З ним би більше ніхто нічого не міг підписати, адже всі б мали виразне підтвердження його ненадійності.
- Спроба Повітряних сил ЗСУ евакуювати важкопоранених вояків із Маріуполя (почасти) зазнала невдачі. Принаймні один із чотирьох задіяних гвинтокрилів Мі-8 було збито, загинули понад десять людей — екіпаж та поранені, яких він транспортував. Двоє вижили і втрапили у полон до росіян. Певна річ, наліпку з уніформи із кількома прапорами країн Африки, яку знайшли серед уламків гвинтокрила, одразу заходилася розкручувати російська пропаганда: «Україна використовує закордонних найманців із різних країн!»… Ого, оце так новина!
- Для загальної інформації: Збройні сили України наразі включають чималий «Іноземний легіон», який складається з таких підрозділів: — Батальйон «Омега»: до нього належать громадяни США (багато ветеранів з Афганістану та Іраку) і навіть колишній спецпризначенець із Південної Кореї. Канадська бригада: три батальйони громадян Канади та Великої Британії (знов-таки, багато ветеранів з Афганістану та Іраку). Є також (принаймні) один батальйон, до якого належать громадяни Бразилії, Португалії, Іспанії, Італії, Франції. Полк «Пагоня»: два батальйони білоруських військовослужбовців (всі вони кинули офіційну службу протягом останнього місяця чи «десь так»). А також серед них є:
— Кримський батальйон: підрозділ, до якого належать тільки мусульмани, зокрема «Абу ТОВ» — сирійський стрілець протитанковими керованими ракетами [ПТКР — англійською TOW (Tube-launched Optically-tracked Wire-guided)], на рахунку якого — понад 140 підтверджених знищень асадівців, росіян та бойовиків корпусу вартових ісламської революції у Сирії протягом 2015–2017 років. - Разом з тим, наліпки із того фото доводять тільки те, що один з українців, який був на борту збитого гвинтокрила, служив миротворцем ООН. Зрештою, за минулі 20 років Україна надала чимало контингентів «блакитних шоломів» (наприклад: Хорватія, Конго, Косово, Малі, Кіпр, Судан…).
- З іншого боку, Путін уже залучив до війни в Україні
— кадировців;
— сепаратистів із так званих «днр» та «лнр» (а їх задіяно під Сумами та біля Маріуполя, тобто досить далеко від «меж» ОРДЛО);
— ПВК «ваґнер» (уже підтверджено загибель кількох із них за жетонами; ще двох ви можете побачити на світлинах нижче (обидві були на смартфоні, знайденому під час обшуку одного з них після ліквідації)…
— корпус вартових ісламської революції / «хезболла» (їх близько 500; як виявилося, Асад не спромігся надіслати більше ніж 200-300 бойовиків, тож заяви Шойгу про «16.000», як завжди, були вигадкою);
— 2.100 вірменських солдатів тощо тощо тощо;
— і навіть у новій російській уніформі їхні офіцери дуже нагадують «Waffen SS»… [«Збройні СС», поліетнічні й багатонаціональні військові підрозділи нацистської Німеччини — перекл.]
- Нарешті, щосили намагаючись (і здається, успішно) спростувати чутки щодо відправлення літаків Су-30СМ до Росії, де їх буде залучено до війни з Україною, міністерство оборони Вірменії запросило військових аташе з кількох країн-членів НАТО, щоб «перевірити» свої «Сушки» на авіабазі в Ґюмрі — точніше, «упевнитися, що всі вони у Вірменії». Вибачте: не вірю. І не тільки тому, що єреванський уряд постійно ведеться навіть на власну пропаганду — завжди переповнену нестямним шовінізмом (аж настільки, що через неї вони програли війну з Азербайджаном у 2020 році). Але також тому, що ніхто не може сказати напевно, де ці літаки були за 30 хвилин перед та/чи будуть за 30 хвилин після тієї «перевірки».
З оригіналом можна ознайомитись за цим посиланням, а повний переклад розміщено на фейсбук сторінці Ростислава Семківа.