The New York Times верифікувала десятки знищених росіянами цивільних об’єктів. Інтерактивна карта
Журналісти The New York Times провели величезну роботу із верифікації та прив’язки до місцевості фото та відеодоказів знищення російськими військами цивільних об’єктів в Україні. Кількість таких випадків повністю спростовує будь-які твердження росіян про постановку з боку української сторони або про тотальне використання цивільних об’єктів військовими.
Журналісти опрацювали тисячі фотографій та відео у соцмережах, публікації з фотоагенцій Getty Images, Agence France-Presse, Associated Press, Reuters або European Pressphoto Agency, знімки власних кореспондентів. Крім того, як джерела використовували опитування свідків та мешканців; спостереження кореспондентів на місці подій; інші репортажі журналістів Times в Україні, доповіді неурядових організацій.
На мапі показано деякі будівлі та інші об’єкти цивільної інфраструктури, які були атаковані в перші тижні війни. Там каталогізовано щонайменше 23 лікарні та інших закладів охорони здоров’я, 330 шкіл, 27 будівель закладів культури, 98 комерційних будівель, у тому числі принаймні 11 пов’язаних із харчуванням або сільським господарством, а також 900 приватних і багатоквартирних будинків.
Російські атаки пошкодили дошкільні заклади, відділення пошти, музеї, спортивні споруди та фабрики. Обірвані лінії електропередач і газу; підірвані мости та залізничні станції. Принаймні 10 молитовних будинків стали об’єктами атак станом на 23 березня, коли було опубліковано матеріал.
Головний прокурор Міжнародного кримінального суду розпочав офіційне розслідування за підозрою росіян у військових злочинах і злочинах проти людства. Відповідно до міжнародного гуманітарного права, комбатанти та командири повинні вживати заходів для мінімізації шкоди цивільному населенню або «цивільним об’єктам», таким як будинки, споруди, інша інфраструктура або транспортні засоби, які не використовуються у військових цілях. У деяких випадках вони повинні попередити тих, хто там знаходиться, перед нападом.
Залежно від обставин нападу, націлення на цивільні структури або невибіркове бомбардування густонаселених районів може вважатися порушенням закону, каже Лорі Бланк, професор права в Університеті Еморі.
Відео та фотографії з України свідчать про те, що російські війська застосовували касетні боєприпаси в густонаселених цивільних житлових районах. Деякі країни погодилися не використовувати цю зброю, оскільки вона є неточною й іноді залишає нерозірвані набої, які можуть становити тривалу загрозу людям у цьому районі. Росія та Україна не підписали відповідний договір про відмову від цієї зброї, але використання касетних боєприпасів у населених пунктах можна розглядати як невибіркову атаку.
Експерти з міжнародного права застерігають, що фотографії та відео зруйнованих шкіл та інших закладів не обов’язково доводять, що було скоєно військовий злочин чи злочин проти людства. Деталі кожного випадку повинні бути ретельно досліджені, включно з наміром нападу та обставинами події. (Наприклад, якщо школа або продуктовий магазин використовувалися як військовий майданчик, це потенційно може вважатися виправданою метою відповідно до міжнародного права).
Утім, експерти стверджують, що документування пошкоджень цивільної інфраструктури має стати важливим першим кроком у розслідуванні потенційних порушень закону та в розповіді про труднощі, з якими стикається цивільне населення на місцях.
Лейла Садат, професор міжнародного права Університету Вашингтона в Сент-Луїсі і спеціальний радник прокурора Міжнародного кримінального суду з 2012 року, каже, що тягар доказування того, чи був виправданим напад на цивільний об’єкт і чи використовувався він з військовою метою, лежить на агресорі. За її словами, недостатньо буде, наприклад, стверджувати, що в будівлі були присутні солдати або навіть, що будівля використовувалася як цивільними, так і військовими.
«А оскільки ми бачимо удари щодня, – каже вона, – це в кращому випадку недбалість, яка несумісна з належним веденням війни відповідно до норм гуманітарного права».
Навіть попри те, що фотографії та відео підірваної лікарні в Маріуполі, включно з кадрами жертв вибуху, були підтверджені та взяті до уваги під час підготовки звіту ООН, російські чиновники заперечували, що здійснювали на неї авіаналіт, або, навпаки, казали, що лікарня не працювала за призначенням.
Повністю інтерактивну карту та ідентифіковані фото і відео можна подивитися тут.
