Карта жахів Бучі. The New York Times зібрали історії про людей, які померли під час окупації
Американські журналісти тиждень працювали у Бучі, містечку, яке стало символом жахливих злочинів російської армії проти цивільного населення України. Вони провели десятки інтерв’ю з родичами та близькими загиблих мешканців містечка, а також слідчими, коронерами й чиновниками, щоб зафіксувати обставини цих смертей. Зафіксувавши події цього моторошного місяця окупації, вони створили карту. «Тексти» переказують основне з матеріалу, повну версію і фоторепортаж можна побачити тут.
Росіяни почали жорстоко вбивати мешканців Бучі, щойно зайшли на територію міста у перші дні вторгнення. Спецзагони, які виходили через ліс, стріляли по автомобілях на дорозі, а колона бронетехніки обстріляла і вбила жінку в її саду, коли вони в'їжджали в передмістя. Далі, коли просування на столицю зупинилося, ворожа окупація Бучі скотилася в кампанію терору та помсти.
«Вони не змогли перемогти нашу армію, тому вбивали звичайних людей», – каже 17-річний свідок «бучанської різанини».
Через кілька днів після того, як російські війська в'їхали в місто, українська армія завдала удару у відповідь, підпаливши танки та бронетехніку в атаці на російську колону. Близько 20 автомобілів згоріли у величезній вогняній кулі, яка охопила будинки з одного боку вулиці. Деякі російські солдати втекли, несучи поранених через ліс.
Через кілька днів прибуло російське підкріплення, вони були в агресивному настрої. Вони облаштували базу в житловому комплексі за школою №3 на вулиці Вокзальній і розмістили снайпера в багатоповерхівці, яка ще будується. Свій штаб росіяни розмістили південніше на склозаводі на Бучі. В сусідньому підвалі тієї ж школи ховалися і люди.
Військові почали обшукувати будинки та наказали мешканцям не виходити на вулицю, вилучали мобільні телефони та комп’ютери. Деякі були ввічливими, але все одно наказували сім’ям залишити свої домівки поблизу облаштованих окупантами баз і йти до сусіднього дитсадка.
Коли прибуло більше військових, вони загнали свою бронетехніку прямо в городи, ламаючи металеві ворота та паркани. Людей не випускали з підвалів, а чоловіків, особливо призовного віку, прискіпливо допитували й обшукували, звинувачуючи в причетності до українських збройних формувань.
Одним із найбільших злочинів стали зґвалтування жінок і молодих дівчат, зазначила офіційний омбудсмен України з прав людини Людмила Денісова. Вона розповіла, що зафіксувала жахливі випадки сексуального насильства з боку російських військ у Бучі та інших місцях, в тому числі коли групу жінок і дівчат тримали в підвалі будинку протягом 25 днів. За її словами, дев'ять із них зараз вагітні.
Вона припустила, що насильство сталося з помсти за український опір.
З початку березня місто було без електрики, водопроводу, газу та інтернету, а тисячі жителів, які все ще залишалися у своїх будинках, жили при морозі, спали в одязі, під шарами ковдр. Шість людей загинули від голоду в будинку для людей похилого віку, повідомили працівники кладовища, які збирали тіла на початку квітня.
Щонайменше 15 людей були знайдені мертвими зі зв’язаними руками в різних частинах міста. Це свідчить про те, що більше ніж один російський підрозділ затримував і страчував людей. П’ять тіл були знайдені в погребі дитячого літнього табору, який російські підрозділи використовували як базу. Інші знайшли на вулиці Яблунській, ще більше – на склозаводі.
Жителі розповідають, що після того, як російська бронетехніка і вантажівка з постачанням потрапили в українську пастку, шквал російського насильства проти мирного населення лише збільшився. Наступного дня після цього російський БТР проїхав вулицею, безладно обстрілюючи будинки з великокаліберного кулемета. Після відходу росіян виявилось, що тільки під час цього епізоду загинуло щонайменше 20 людей.
З 360 тіл, знайдених за ці вихідні в Бучі та її околицях, понад 250 загинули від куль або залишків снарядів і були включені до розслідування військових злочинів, повідомив в інтерв’ю головний прокурор Бучі Руслан Кравченко. Багато інших померли від голоду, холоду та відсутності ліків і лікарів, серед інших причин.
Загалом на Бучанщині під час війни було щонайменше 1000 загиблих, каже він. Загиблі – переважно мирні жителі. Серед загиблих у місті Буча лише двоє українських військових, повідомив чиновник міського кладовища Сергій Капличний.
