Удар по залізничному вокзалі у Краматорську "Точкою-У". Розслідування Bellingcat

8 квітня 2022 року балістична ракета малої дальності «Точка-У» вдарила по залізничному вокзалу Краматорська. Внаслідок удару загинули не менш як 50 людей, зокрема п'ятеро дітей. Мирні жителі зібралися на станції, щоб евакуюватися від російського наступу, що наближається, який останніми тижнями перемістився на схід України.

У нещодавньому матеріалі ВВС говорилося, що вони мають «очевидні свідчення» того, що ракета, яка вдарила по станції, мала касетну боєголовку.

Російська влада звинуватила в ударі Україну, заявивши, що російська армія не використовує ракети «Точка-У». Проросійські ЗМІ також посилалися на заяви щодо серійного номера ракети та передбачуваного спрямування її польоту.

На момент написання цього матеріалу наявних свідоцтв із відкритих джерел недостатньо, щоб встановити всі подробиці про удар, зокрема напрямок прильоту ракети. Проте ці свідчення, мабуть, дозволяють спростувати один із аргументів, які російська влада наводить на свій захист, а саме, що російська армія нібито не використовує ракетні комплекси «Точка-У».

Фото та відео в соціальних мережах, а також російські репортажі новин від 2021 року демонструють пускові установки «Точка-У» на озброєнні російських сил, а на супутникових знімках бази на півдні Росії від лютого 2022 року, мабуть, спостерігається військова техніка, зовнішній вид та розміри якої відповідають згаданим пусковим установкам. Експерти, з якими поговорила команда Bellingcat, також кажуть, що хоча Росія, як повідомляється, останні роки знімала з озброєння «Точки-У», це не робить російські запаси озброєнь непридатними і не означає, що вони не можуть бути використані. При цьому Amnesty International заявляли, що Росія застосовувала ракету "Точка-У" у Донецьку 24 лютого 2022 року.

Перед атакою

7 квітня, напередодні удару по вокзалу Краматорська, голова ради директорів «Укрзалізниця» Олександр Камишин написав у телеграмі, що через російський авіаудар по станції Барвінкове в сусідній Харківській області було заблоковано потяги, які евакуювали мирних жителів зі Слов'янська та Краматорська. Пізніше того ж вечора Камишин повідомив, що перешкода розчищена і що потяги змогли проїхати далі за маршрутом.

Того ж дня популярний російський телеграм-канал, який виступає на підтримку війни, порадив мирним жителям, які залишають Слов'янськ та Краматорськ, не користуватися залізничним транспортом, ймовірно, в контексті удару.

Вранці 8 квітня о 10:13 за київським часом міністерство оборони Росії заявило у Телеграмі, що завдало ударів ракетами «повітряного базування» по озброєнням та військовій техніці України, які прибували на залізничні станції Покровськ, Слов'янськ та Барвінкове. У наступні хвилини місцеві телеграм-канали у непідконтрольних українській владі районах Донецької області заповнилися кадрами пусків ракет.

Менш ніж через 20 хвилин з'явилися повідомлення, що Краматорськ потрапив під обстріл. О 10:44 Камишин оголосив у своєму телеграм-каналі, що дві ракети потрапили по залізничному вокзалу Краматорська.

Об 11:01 кореспондент прокремлівської газети «Комсомольська Правда» Дмитро Стешин опублікував у своєму телеграм-каналі відео, додавши, що за 10 хвилин до того на вокзалі Краматорська чули вибухи і що, мабуть, обстріляли велику групу українських військових. Той факт, що Стешин невдовзі після цього вилучив посаду, не залишився непоміченим журналістами.

Вкрай малоймовірно, щоб Стешин, який широко відомий своїми проросійськими поглядами, міг сам зняти відео у місті, яке перебувало під контролем України. Проте відео, яке він завантажив, та підпис, який він додав, активно розповсюджували прокремлівські телеграм-канали. Як зауважило російське незалежне видання «Медіазону», ці пости, як і раніше, можна знайти в мережі.

Через годину міністерство оборони (МО) РФ відкинуло свою причетність. У заяві МО наголошувалося, що у Краматорську було знайдено ракету «Точка-У», яку, як вони стверджували, Росія не використовує. Стешин також заявляв це у своєму твіттер-акаунті, стверджуючи, що російська армія не використовує ракети «Точка-У» вже 30 років.

У наступній заяві російське міноборони РФ стверджувало, що українська 19-та ракетна бригада запустила «Точку-У» над Краматорськом з Добропілля на південний захід.

У цій заяві також стверджувалося, що на відео у відкритих джерелах із російськими комплексами «Точка-У» насправді були комплекси білоруської армії, які брали участь у спільних російсько-білоруських навчаннях напередодні російського вторгнення до України. Проте інші свідчення з відкритих джерел, мабуть, суперечать цій заяві.

Це не вперше, коли Росія заперечує застосування ракетних комплексів «Точка-У». 16 березня, через два дні після ракетного удару по центру Донецька, російська місія в ООН також заперечила, що російська армія використовує цю зброю.

Карта сходу України. Логан Вільямс / Bellingcat / Natural Earth

Питання «Точки-У»

Ракета «Точка-У» відіграє важливу роль у твердженнях російської влади, що їхні збройні сили не могли бути причетні до ракетного удару по Краматорську. Вони заявляють, що російська армія зняла ракету з озброєння.

Ці заяви начебто відповідають недавнім зусиллям російської армії з модернізації. У червні 2020 року державне інформаційне агентство «Інтерфакс» повідомило, що вся російська армія перейшла на нові ракетні комплекси, замінивши «Точки-У» сучаснішими «Іскандерами».

Скотт ЛаФой, директор Програм ядерної та технологічної безпеки в Exiger Government Solutions, який має величезний досвід аналізу відкритих джерел у галузі балістичних ракет та ядерної зброї, розповів Bellingcat, що Росія «не те, щоб викинула їх у річку», описуючи, що в РФ могли зробити з «Точками», що залишилися.

Ми й раніше бачили, як Росія використовує старі озброєння. "Точки-У" цінні тим, що допомагають економити дорогі ракети комплексів "Іскандер", що дозволяє Росії витрачати старі запаси, а не нові дорогі боєприпаси", – додав він. Свідчення з відкритих джерел також вказують на те, що ракети "Точка-У" неодноразово помічали під час вторгнення в Україну.

За даними Conflict Intelligence Team (CIT, журналістського партнера Bellingcat), наприкінці березня склад із пусковими та заряджальними машинами комплексу «Точка-У» (на шасі БАЗ-5921 та БАЗ-5922 відповідно) відправився з Гомеля до Білгорода. CIT послалися на відео, яке 30 березня опублікував відомий користувач твіттера Girkin, на якому установки везуть потягом.

Це переміщення відповідає російському відступу з Київського напрямку та консолідації сил на сході України. На машини було нанесено тактичні знаки “V”, які використовуються російськими збройними силами, які беруть участь у війні проти України. Про використання таких міток білоруськими військами (які офіційно не беруть участь у війні) невідомо.

18 березня проект "Гаюн", група анонімних білоруських дослідників, опублікував у твіттері кадри тих самих машин. Команда заявила, що пускові установки прибули до Мінської області Білорусі на літаку Ан-124 російських ВКС на додачу до тих російських комплексів «Точка-У», які вже прибули раніше того ж місяця. Команда Bellingcat не змогла незалежно підтвердити цю інформацію.

На кадрах від 18 березня на машинах ще немає тактичних знаків V і досі є оригінальні номери. Судячи з схожого камуфляжу і зносу, це, мабуть, ті ж машини, що й ті, що прямували до Білгорода залізницею.

Порівняння російських пускових установок «Точка-У» в Білорусі 18 березня і тих, які прямували поїздом на Білгород 30 березня. Зверніть увагу на зовні ідентичні сліди зношування та камуфляж. Зважаючи на все, на нижньому порівнянні цифру 2 замінили на цифру 4 , хоча інші сліди та позначки на бортах виглядають ідентичними

Крім цих кадрів із установками «Точка-У», є й інші свідоцтва з відкритих джерел, згідно з якими російська армія ще торік сама визнавала, що має на озброєнні саме цей ракетний комплекс.

Як зазначали CIT, російська 47-а ракетна бригада, мабуть, як і раніше, використовує ці системи. У лютому 2021 року вони засвітилися в репортажі каналу новин «Кубань 24» під час Дня відкритих дверей у гарнізоні 47-ї ракетної бригади.

Крім того, старший науковий співробітник Інституту дослідження зовнішньої політики Роберт Лі писав, що у квітні 2021 року, під час попереднього зосередження російських військ на кордоні з Україною, у Ростовській області помітили машини, які, на його думку, нагадують установки «Точка-У» .

Ці комплекси знову потрапили на відео у травні 2021 року, коли вони брали участь у параді Перемоги у Краснодарі на півдні Росії. Диктор на відео, яке знову є репортажом «Кубань-24», ясно каже, що ці ракетні комплекси — саме «Точка-У».

47-а ракетна бригада перебуває у складі 8-ї загальновійськової армії, яка, як повідомляється, зараз бере участь у бойових діях на Донбасі. У презентації на адресу Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) від 2022 року українські військові звинуватили 8-у загальновійськову армію в тому, що вона командує «сепаратистськими» 1-м та 2-м армійськими корпусами так званих «ДНР» та « ЛНР» відповідно.

На фотографії, завантаженій 3 жовтня 2021 року в російську соціальну мережу «ВК», двоє солдатів стоять, мабуть, на установці комплексу «Точка-У», що заряджає. Судячи з профілю користувача, він нещодавно служив у Збройних Силах РФ. Геотег знімка відповідає гарнізону 47 ракетної бригади.

Фото зі сторінки в ВК, де, мабуть, відображені російські солдати на установці «Точка-У», опубліковане в жовтні 2021 року

21 січня 2022 року агентство «ТАРС» повідомило, що у 47-й бригаді раніше терміну поставлено комплекси «Іскандер-М». Як зазначає CIT, враховуючи, що, мабуть, постачання мало місце зовсім недавно, незрозуміло, чи бригада завершила підготовку та перехід на комплекси «Іскандер-М» з «Точок-У».

На супутниковому знімку гарнізону 47-ї ракетної бригади (45.5207962801, 39.3634004539) від лютого 2022 року також видно машини, габарити (шість коліс, близько 9,5 метрів у довжину) яких відповідають «Точці». Однак необхідні чіткіші знімки, щоб з повною впевненістю заявити, що «Точки-У» були там у лютому цього року.

Нарешті, за даними Amnesty International, Росія застосовувала ракети "Точка-У" у перші дні вторгнення. Дослідники Amnesty в області озброєнь з'ясували, що уламки боєприпасу, який потрапив по лікарні в Вугледарі на сході України, відповідають ракеті "Точка-У".

Наслідки

Крім місця падіння ракетної частини приблизно за 50 метрів на південний захід від будівлі залізничного вокзалу в Краматорську вдалося виявити п'ять характерних місць влучення.

Карта місць влучення в районі залізничного вокзалу Краматорська (знімок Google Earth, позначення Bellingcat): 1. місця катастрофи ракети, 2. удар по машинах, є постраждалі, 3. удар по даху, 4. удар по стіні, пошкоджена машина, 5. постраждалі, 6. постраждалі

На кадрах наслідків удару видно, що дах будівлі на північній частині ураженої області постраждав, ймовірно, від суббоєприпаса.

На південь на землі з'явилася вирва біля основи стіни, яка звернена на південно-південний схід. На цьому місці також спостерігалося кілька жертв.

На західній стороні будівлі вокзалу спостерігалася низка припаркованих автомобілів, що загорілися. Згодом на фотографіях цього місця у відкритих джерелах було видно тіла людей.

Ймовірно, що суббоєприпас потрапив прямо до однієї з машин. На південь від будівлі вокзалу явно видно сліди розльоту уламків, що відповідають касетному суббоєприпасу. На цьому місці було відзначено велику кількість жертв.

У стіну будівлі неподалік, звернену на південно-схід, мабуть, потрапив ще один суббоєприпас, пошкодивши автомобіль. Це можна було б оцінити як вказівку на напрямок запуску. Проте опитаний Bellingcat експерт Маркус Шиллер, співробітник мюнхенської консалтингової компанії ST Analytics, яка спеціалізується на космічних і ракетних технологіях, стверджує, що набагато ймовірніше, що суббоєприпас вибухнув прямо на машині, враховуючи кут, під яким повинні були розсіюватися. ».

«Вибух касетної боєголовки, ймовірно, стався на висоті 2250 метрів під кутом близько 80 градусів, тобто касети зі стабілізаторами мали падати під кутом, близьким до 90 градусів. Таким чином, мені здається ймовірним, що касета потрапила машиною, а не стіною. Стіна просто була пошкоджена ударною хвилею», - повідомив Шіллер. Це означає, що пошкодження стіни, ймовірно, не дозволяє оцінити можливий напрямок запуску.

Тим часом у проросійських телеграм-каналах порівнювали район падіння ракетної частини з районом влучення касетних суббоєприпасів. Існує кілька варіантів цієї схеми, проте загальна тенденція вказує на південно-західний напрямок (тобто з території, підконтрольної українській владі).

Приклади схем, які використовуються для звинувачення українських сил у завданні удару. Джерело: Телеграм (ліворуч, праворуч)

Проте експерти, опитані Bellingcat, знову стверджують, що становище суббоєприпасів і уламків ракети не є корисним свідченням точного напрямку прильоту.

За словами Шіллера, після розкидання суббоєприпасів (на висоті близько 2 кілометрів від місця влучення) частина ракети, що залишилася, ймовірно, стає менш стійкою через зміну розподілу ваги. Після цього під час падіння вона не поводиться, як звичайний снаряд, розповів Шиллер. "Таким чином, я не став би ніяк інтерпретувати становище ракетної частини", - додав він.

ЛаФой загалом погодився. "Напрямок ракетної частини на землі фактично нічого не говорить нам про траєкторію польоту", - розповів він. "Хоча взаємне розташування вказує приблизно на приліт зі сходу, ясно визначити це неможливо, оскільки ракетна частина цілком може перекидатися і відхилятися від траєкторії", - заявив ЛаФой. «Так що насправді не важливо, чи вона лежить на північ, на схід, захід або навіть навпаки».

Радянський серійний номер

Ще одна заява, яка поширюється в проросійських телеграм-групах і твіттер-акаунтах, полягає в тому, що серійний номер на уламках ракети на південний захід від будівлі станції нібито належить до того ж діапазону, що й ракети, які використовували українські військові.

Хоча серійний номер може бути корисним для визначення власності інших боєприпасів, це, мабуть, не застосовується для ракет «Точка-У». Міністерство оборони України повідомило Bellingcat у листуванні електронною поштою, що ракети вироблялися в Радянській Росії і поставлялися на бази зберігання, в арсенали та ракетні бригади по всьому СРСР.

Зображення, яке нібито доводить причетність України до ракетного удару по Краматорську. Телеграм-канал російського чиновника Олексія Рогозіна, сина колишнього директора "Роскосмосу" Дмитра Рогозіна

Як доказ вони додали, що в 2014 році Україна застосувала ракету «Точка-У» із серійним номером ВГ910840, яка впала в місті Сніжне, а інша ракета, яка була чотири роки помічена в Сирії (де російська армія підтримувала президента Башара Асада), мала серійний номер лише на 25 більше (ВГ910865).

Це, мабуть, відповідає свідченням із відкритих джерел як із Сніжного, так і з Сирії.

На багатьох кадрах з підконтрольних сепаратистам міст Харцизьк, Зугрес, Шахтарськ і Торез від 8 квітня видно пуски ракет на південь від цих населених пунктів за кілька хвилин до удару по Краматорську. Погана видимість не дозволяє встановити, які ракети були застосовані і яка була їхня мета.

Проте не з'явилося жодних кадрів із передбачуваного місця пуску на південний захід від Краматорська, ні з території, підконтрольної Росії, ні з районів, підконтрольних Україні. Таким чином, без відповіді залишається найголовніше питання про удар по вокзалу Краматорська: звідки саме було запущено ракету?

Утім, зусилля щодо поширення дезінформації про цю трагедію продовжуються. Останній приклад на момент написання статті — відео, яке розповсюджувалося у соціальних мережах, з логотипом BBC, де стверджується, що за удар по вокзалу Краматорська є відповідальною Україна. У ВВС пояснили, що не мають стосунку до цього відео, яке, як повідомляє газета The Guardian, показували російські державні ЗМІ.

bellingcat війна краматорськ