Коли зникне дефіцит палива – розбір Forbes
Дефіцит палива зникне до кінця тижня, обіцяють в уряді. Наскільки це реально та що може стати на заваді, розбирався Forbes.ua. Публікуємо дещо скорочений розбір.
Із кінця квітня українські автозаправки розділилися на дві категорії. У деяких цінники на стелах зникли повністю, інші продавали лише один вид палива: бензин, дизель або автогаз.
Відсутність цінника на стелі не дорівнює відсутності палива. Частина АЗС не відпускає бензин та дизель у вільний продаж, притримуючи цінний продукт для потреб волонтерів, військових та критичної інфраструктури. Деякі мережі, попри нулі на стелах, відпускають паливо через мобільний застосунок, водночас установлюючи ціни вищі за граничні, каже аналітик Upeco Олександр Сіренко.
Порожні стели на АЗС призвели до ажіотажного попиту на пальне наприкінці квітня – на початку травня. «Люди заправляють повний бак, каністри та зберігають запас у гаражах», – каже директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн. Аби не допустити повного спустошення ринку, мережі наприкінці квітня – на початку травня ввели ліміти на продаж палива в одні руки.
У середині квітня перший заступник міністра економрозвитку Денис Кудін говорив, що Кабмін не збирається скасовувати або змінювати держрегулювання цін на пальне, але 29 квітня Кабмін змінив формулу розрахунку роздрібних цін на пальне у бік збільшення.
До кінця цього тижня Мінекономіки обіцяє опублікувати нові розрахунки граничних цін на АЗС. Після цього ажіотаж зменшиться, а на стелах зʼявляться цінники, каже Сіренко. «Люди заспокояться, зрозуміють, що паливо є, але воно буде дорожчим», – каже він. Приблизно на 8–10%, до 38 грн за літр бензину та до 43 грн за літр дизеля, за розрахунками Upeco та «А-95».
Мінекономіки також прогнозує, що проблема з дефіцитом палива на АЗС буде розв'язана до кінця цього тижня. «Оператори мають законтрактовані обсяги у Західній Європі. Ми зараз вирішуємо питання їхнього ввезення на територію України», – написала у Facebook міністр економіки Юлія Свириденко.
Для постачання в Україну законтрактовано 200 000–250 000 тонн бензину та дизеля, за даними Куюна. До цього обсягу слід додати внутрішнє виробництво, інформація про яке наразі засекречена.
До війни Україна імпортувала 70% нафтопродуктів, що споживаються в країні, – це до 10 млн т бензинів, дизеля та автогазу. Постачання йшло переважно з Росії, Білорусі та морем, зараз ці канали повністю заблоковані. Окрім цього, через воєнні дії зупинилися Кременчуцький та Шебелинський НПЗ, які покривали близько половини споживання бензину в країні.
До війни Україна споживала 1 млн тонн палива на місяць. За оцінкою Сіренка, після початку бойових дій споживання впало на 30–50%. «Палива дійсно закупили багато, але поки що не вдається налагодити стабільні поставки», – каже Куюн.
Проблема ускладнюється тим, що українські бензовози ніколи не возили такі обсяги з Європи, тому не адаптовані до стандартів ЄС. Наприклад, європейське законодавство дозволяє лише нижній налив нафтопродуктів у машину. «А в Україні 95% машин завжди заливали через верхню горловину, – каже Куюн. – Доводиться переобладнувати».
Також для українських бензовозів діють ліміти кількості поїздок до Європи. Польща обмежує кількість маршрутів для однієї машини пʼятьма поїздками за два місяці. «Це вдвічі менше від кількості ходок більшості українських бензовозів», – каже Куюн. З іншого боку, європейські бензовози відмовляються їхати в Україну, оскільки їм анулюють страховку при перетині кордону.
«Поступово проблема з бензовозами вирішується, палива імпортується дедалі більше», – каже Сіренко. «Процес вдасться прискорити міждержавними угодами», – додає Куюн.
