Том Купер: битва за Донбас битва зайшла у глухий кут
Австрійський військовий аналітик, експерт із застосування бойової авіації Томас Купер уважно стежить за воєнними діями в Україні від самого початку вторгнення Росії. Публікуємо головні тези його чергового аналізу про війну в Україні.
Аналіз опубліковано 5 травня 2022 року.
СТРАТЕГІЯ
- Пригадуєте ту нещодавню ТВ-передачку про атомну зброю – реально, путінські пропагандисти в ефірі будували плани ядерних ударів по Берліну, Парижу та Лондону – це викликало широку дискусію в соцмережах, зокрема, чи будуть вважати Захід стороною конфлікту, якщо ми не припинимо підтримувати Україну тощо. Вибачте, шановні, – проясню для глухарів у останньому ряду: Путіну до дупи всі міжнародні закони та норми. Він розпочав і продовжує війну на знищення України не з огляду на Статут ООН і не згідно з 17 параграфом якогось там закону XY. Він просто переконаний, що, руйнуючи Україну, зможе дістати більше прибутку, ніж ця війна обійдеться Росії, – і коштом людських життів, і матеріальних втрат, і в сенсі економічної шкоди – а також йому самому (саме в грошовому вимірі).
- Це путін почав цю війну; і тільки він може її в будь-який момент спинити – з переговорами або без. І не майте сумніву – Путін, якби лиш мав таку змогу, атакував би далі Молдову, Фінляндію, Швецію чи будь-яку іншу нейтральну країну Європи (країни НАТО, вочевидь, ні, бо знає, що таку війну точно не виграє). Але далі наступати в нього змоги немає, адже вже більш як 90% його збройних сил намертво загрузли в Україні й зазнають там масштабних втрат. Тому, будь ласка, обійдімося без дискусій, що ми можемо чи не можемо собі дозволити, як вести переговори й зберігати мир, чи правильно й чи не надто агресивно підтримувати Україну, й такої іншої маячні.
- Ще одною «центральною темою» останніх кількох днів були передбачення, що Путін збирається офіційно оголосити Україні війну та почати загальну мобілізацію. Але я схильний не до пророцтв, а до аналізу. Саме тому я сумніваюся в обох цих передбаченнях. Якщо Путін не визнає Україну ні суверенною державою, ні окремою нацією, то чого б йому оголошувати їй війну? А загальну мобілізацію він не розпочне, бо: а) в нього нема на це грошей, б) це лише внесе додаткове напруження в ряди вже й так украй ослабленої армії рф, в) він не може передбачити суспільну реакцію, що ризиковано для його особистого авторитету та влади.
- Останнє особливо важливе, з огляду на поширення «спонтанних пожеж і загорянь», що продовжують плюндрувати критичну інфраструктуру на всій території Росії. Натомість, думаю, він вдовольниться утриманням контролю над 20% України, продовжуватиме тримати й Україну, й Росію «в напрузі» принагідними ракетними ударами, далі намагатиметься руйнувати українську економіку, розказуватиме, що тривають «демілітаризація» та «денацифікація», шантажуватиме Захід (особливо ЄС і НАТО) загрозою ядерної війни й тихенько проводитиме «приховану мобілізацію» резервістів у найбідніших регіонах рф.
ПОВІТРЯ
- Сконцентрувавши більшість своїх військ на 3-5 напрямках [про ці напрямки йшлося в попередньому звіті – ред.], командування рф так само поставило там більшість своїх засобів ППО. Звісно, найбільше засобів протиповітряної оборони розгорнуто в районі Ізюма, де вони обороняють 20+ батальйонних груп (кількість яких із причин, пояснених далі, ближчими днями буде зменшуватися). Я вже бачив численні відео, на яких демонструють просунуті мобільні радари, котрі мають виявляти гелікоптери та літаки на низьких висотах, а також ракетні протиповітряні системи 9К37М3 «Бук-М3» (за класифікацією НАТО SA-17 Grizzly) і т. д. У той спосіб росіяни, як видається, намагаються «закрити небо» проти українських повітряних сил, які вони оголосили знищеними ще на початку березня.
- З російської авіації за останні 7-10 днів найбільш активно себе поводили Су-25. [Це штурмовики, призначені, головним чином, для підтримки наземних військ – перекл.]. Ми можемо бачити, як ці літаки діють на винятково малих висотах, на десятках відео – головно, у Донецькій області.
- Пізно увечері 3 травня Росія атакувала залізничні станції та електропідстанції в Дніпрі, Кропивницькому, Львові (три об’єкти), Вінниці, Одесі (шлях на Румунію) та Воловці, що на Закарпатті. Електропідстанція в Воловці відновила роботу через кілька годин та й по всьому: у більшості, українські залізниці не електрифіковані й тому подібні удари мають хіба короткочасний ефект. Наступна хвиля російських ракет прилетіла в ніч із 4 на 5 травня. Одну з них українці збили в районі Броварів, інша вдарила в житловий район у Краматорську й поранила 25 осіб. А українці заявили, що 4 травня збили два російські винищувачі (один з яких Су-30), два безпілотники «Орлан-10» та три крилаті ракети.
БИТВА ЗА ДОНБАС
- З низки практичних причин ця битва зараз зайшла у глухий кут – за двома незначними винятками. Від 1 травня українці розпочали іще одну контратаку на північ та північний схід від Харкова. З того, про що вже зараз можна казати, вони звільнили Молодову та Руську Лозову, також триває звільнення Старого Салтова. Тобто, найближчими днями ми можемо очікувати на звільнення українцями всієї їхньої землі на захід від Дінця. Однак, росіяни продовжували обстріли Харкова з БМ-27 [“Ураган” – перекл.] та БМ-30 [“Смерч” – перекл.] за кожної нагоди – аж до сьогоднішнього ранку, коли вони перестали цілити у місто і навелися натомість на українські підрозділи, що просуваються вперед.
- У районі Ізюма росіяни розгортають системи ППО, але виглядає так, наче вони відводять деякі свої БТГр та перекидають їх у район Сєвєродонецька, де наразі вже ідентифіковано близько 19 БТГр.
- Далі на схід… ну, наскільки я можу судити, українці відступили з північного берега Сіверського Дінця: не певен, яка ситуація зараз у Лимані… Ямпіль – принаймні “значною мірою” – контролюється російськими військами. ЗСУ відійшли звідти до Озерного, також точаться запеклі бої за Олександрівку, розташовану південніше: обидві сторони зазнали сильних втрат, і українці, здається, вже майже втратили тут контроль. Але це було чи не єдине серйозне просування росіян за останні кілька днів: загалом, гадаю, це може стати останнім серйозним поступом ЗС рф у цій війні.
- Надходять повідомлення про безперервні обстріли майже на всій лінії від Рубіжного до Сєвєродонецька і вздовж “лінії розмежування”. Авдіївка та Мар’їнка зазнали серйозних ударів у останні два дні, однак лінія фронту лишилася без змін. Українці відзвітували про десь дві дюжини атак за останні два дні, але я б сказав, що серйозних атак, по суті, не було. Натомість росіяни ведуть зачистку тих територій, які вони нещодавно захопили. Наприклад, у Попасній бойовики ПВК Вагнера тепер систематично намагаються ізолювати українські опорні пункти й змусити українців здатися у полон.
МАРІУПОЛЬ
- 3 травня, у вівторок, по гарячих слідах другої евакуації цивільних з території Азовсталі (під час якої евакуювали 300 осіб), росіяни розпочали новий масований штурм меткомбінату. Бомбардувальники ТУ-22М3 скинули на завод некеровані бомби, потому сухопутні формування сепаратистів атакували комплекс з північного сходу. Наскільки мені відомо, станом на вчора, росіяни вдерлися до цехів. Принаймні деякий час ситуація була дуже скрутною й оборонці теж зазнавали відчутних втрат. Однак у підсумку морпіхи, "Азов" та тероборона витіснили атакувальників. Звісно, сьогодні вранці московські «вишестоящіє органи» [так автор кличе кремль – перекл.] оголосили про припинення вогню на 10 годин, як вони кажуть, – для забезпечення евакуації цивільних, що лишаються на “Азовсталі”. За моїми очікуваннями, російська армія зі шкури лізтиме, аби тільки захопити Азовсталь до 9 травня – з очевидних причин.
.ПІВДЕНЬ
- Наступ 58-ої армії забуксував, і зусько відвів з Великої Новосілки залишки 70-го мотострілецького полку. На захід від Дніпра: емм, ну тут наступ 49-ї ЗВА рф навіть і не починався по-справжньому. Натомість росіяни тепер зосередили зусилля над взяттям під контроль українських громадських засобів зв’язку. Наприклад: вони блокують місцевих інтернет-провайдерів та ТБ, а також переводять захоплені території у свій інформаційний простір. Іншими словами, вони планують ізолювати місцеве населення від України.
З оригіналом можна ознайомитись за цим посиланням, а повний переклад розміщено на фейсбук-сторінці Ростислава Семківа.