Почалася боротьба за освоєння коштів на відбудову зруйнованих міст
Після деокупації та закінчення бойових дій виник колосальний запит на відновлення житла у містах і селах Київської, Чернігівської та Сумської областей, де 70-80% житла і цивільної інфраструктури сильно пошкоджені, частково зруйновані. І схоже, запекла боротьба за освоєння державних коштів на відбудову вже почалася.
Центральна влада намагається швидко затвердити нові законодавчі зміни для відбудови, швидко переписати будівельні норми, а Національна спілка архітекторів України (НСАУ) опинилася осторонь цих процесів та звинувачує Мінрегіонбуд у непрозорості й лобіюванні інтересів забудовників, розчищенні шляху для швидкого розподілу донорських ресурсів серед наближених компаній через Офіс президента.
У містах-сателітах Києва, на околицях Чернігова досі зосереджено багато забудовників, будівельної техніки, виробників та постачальників будматеріалів. Не всі втратили потужності, деякі готові ставати до роботи. Але будівництво з нуля за затвердженими проєктами й інвестиційним фінансуванням – це одне, а відбудова після руйнувань і обстрілів, без чітко визначених алгоритмів оцінки збитків, розробки кошторисів на відбудову, тендерів та фінансування з бюджету – зовсім інше. Адже йдеться не про кілька великих проєктів, а про тисячі окремих квартир і будинків з тисячами приватних власників. Окреме питання власності землі – тут і не оформлена у власність чи користування земля під багатоквартирними будинками, і приватні ділянки з повністю зруйнованим одноповерховим житлом, поряд з яким уже стоять багатоповерхівки.
«Виплачувати кошти безпосередньо будівельним компаніям без проєкту — це порушення законодавства, усталеної логіки створення об'єктів і потенційне розкрадання бюджетних коштів», – критикують у НСАУ новий законопроєкт 7198 від 24.03.22 “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації”. Тим часом Київська обласна військова адміністрація вже тягне ініціативу на себе, звітуючи про організацію візитів натовпу архітекторів у Ірпінь для розробки проєктів відбудови.
Не пасе задніх і місцеве самоврядування: мер Ірпеня Олександр Маркушин також повідомляє, що долучився у головній ролі до організації 5 травня приїзду 120 архітекторів з усієї України.
Ще 30 квітня на платформі «Irpin reconstruction summit» відбулася онлайн-зустріч робочої групи з відбудови Ірпеня, в якій, як повідомляється, взяли участь урбаністи, інженери, кошторисники, представники будівельних компаній і проєктувальних компаній.
Але спілку архітекторів нікуди не залучають і не запрошують. Стурбований цим президент НСАУ Олександр Чижевський 5 травня оприлюднив звернення до влади із закликом до прозорості у процесі відбудови та залучення фахівців. Голова спілки нагадав, що НСАУ є учасником Архітектурної Ради Європи й до неї входять понад 3000 архітекторів України.
До ображених спілчан також є запитання. Наприклад, нещодавно проведений НСАУ архітектурний конкурс на забудову поряд з “Дитячим світом” у Києві став яскравим прикладом непрозорості та порушення авторських прав (боротьбу за які декларує НСАУ).
До війни спілка здебільшого займалася лобіюванням законопроєктів в інтересах архітекторів, а не сервісом для членів спілки (відкрита та актуальна база даних архітекторів, просування досягнень сучасної української архітектури, конкурси, систематизація прогресивних досягнень, перехід на європейські будівельні стандарти та програмне забезпечення).
Чи зуміє перелаштувати зараз свою роботу на інтенсивну відбудову замість забудови? Схоже, реформи будуть відбуватися радше стихійно, і жодна інституція не зможе повністю їх контролювати. А боротьбу за освоєння державних і донорських коштів на відбудову виграють найсильніші та найбільш адаптовані до реалій забудовники, які зможуть втілити диво – пройти “між крапельками”, без грошей та ділянок з інфраструктурою, на обіцянках майбутніх оплат, збудувати десятки тисяч метрів житла, як того чекають люди й обіцяє влада.