Том Купер: "класична" тактика росіян: день чи два обстрілювати територію, особливо вночі, а вранці атакувати спецзагонами

Аналіз опубліковано 10 травня 2022 року.

«ДОБРІ НОВИНИ»

• На північ від Харкова український контрнаступ, розпочатий 2 травня… ну, скажемо так, «просувається». Не «бліцкриг», але повільний, обережний, методичний рух уперед, що залежить не від «офіційних приписів», а від «ситуації на місцевості». Бачимо, що 113-та бригада територіальної оборони очолює західний фланг цього контрнаступу.
• Видається, що з російського боку протистоять 4-5 уже доволі побитих та вичерпаних батальйонних груп, які складаються з підрозділів 437-го мотострілецького полку та двох полків морської піхоти, посилених тим, що в народі вже називають «донбаським м’ясом» (тобто підрозділами погано тренованих сепаратистів). 113-та бригада ввійшла в Цупівку, проте російські частини там усе ще чинять опір.
• Далі на схід 92-га механізована наступає на Липці та Байрак, де тримає оборону одна БТГр, яку складає 61-ша бригада морської піхоти. В принципі 92-га вже визволила Байрак. Не відстають від неї 227-ий батальйон тероборони та батальйон Шейха Мансура (чеченці, що воюють за Україну), які зачистили села Верхній Салтів, Замулівка тощо і взяли в полон масу ворогів. У Руській Лозовій вони захопили великий склад боєприпасів… До речі, Українські спеціальні фермерські війська – читай «люди на тракторах» – попрацювали тут також…
• Словом, не дивно, що російська 61-ша бригада провалила контратаку на Старий Салтів 5 травня. Коротше, ситуація на цьому напрямку «напружена, але добра»: найпевніше, вона обернеться великою поразкою армії рф.

«ПОГАНІ НОВИНИ»

• На північ від Лимана російська 30-та мотострілецька бригада взяла Середнє і зайшла в Шандриголово. Видається, що позиції української 57-ої моторизованої зазнали надто багатьох артилерійських ударів та ще більше атак спецпідрозділів. Поклавши руку на серце, скажу, що боронити позиції в великому лісі дуже непросто (так само як і атакувати ці позиції).
• (До речі, це «класична» тактика росіян: день чи два обстрілювати територію, особливо вночі, а тоді вранці-рано атакувати спецзагонами, доки підтягуються головні сили. Саме ця тактика і є основною проблемою української оборони й саме тому ми бачимо так мало відео – або читаємо так мало звітів – в яких розповідали б, що от українці вразили ще один російський конвой своєю артилерією).

.

ЩЕ БІЛЬШЕ ПОГАНИХ НОВИН…

• Саме ситуація на 20-30 км ще далі на схід турбує мене найбільше. На південь від Зарічного по одній батальйонній групі з 15-ої мотострілецької та 74-ої механізованої бригад (за підтримки великої кількості спецпризначенців) наступають до і через Сіверський Донець.
• Зверніть увагу: на відміну від захисників – українських 95-ої (Сіверськ) та 74-ої (Білогорівка) аеромобільних бригад – усі російські підрозділи є «свіжими», тобто з’явилися на полі бою порівняно недавно й тому ще майже при повній силі. Тим часом спецпризначенці створюють захисникам купу проблем не лише тому, що можуть використовувати місцеві ліси як добре прикриття, а й оскільки вміють битися в майже такій самій манері, як і українці – тобто «децентралізовано».
• Зараз на західному фланзі цього наступу росіяни досягли Сіверського Дінця в Закітному й відтак заблокували дорогу, що з’єднує цей населений пункт з Лиманом.
• Як вже повідомляли вчора, вони звели понтонний міст «у районі Сіверська»: вочевидь, він був на 2 км північніше від Білогорівки. Український бік спершу майже нічого не повідомляв про події на цій території (крім як про бомбардування школи в Білогорівці, де загинуло 60 цивільних). Потім повідомили, що міст було зруйновано й при цьому оперативно-тактична група «Схід» знищила 200 окупантів.

• І все-таки, тобто після цього всього, українці повідомили, що у росіян там два мости… Вчора вони повідомили, що обидва знищені, але також, що «малі підрозділи» (очевидно, 60–70 осіб спецсил та 3–4 БМП-2) змогли перетнути ріку. Пізніше повідомили про появу росіян у лісі між Серебрянкою та Шипилівкою. Найгірше, що сьогодні вранці уже йдеться про те, що ріку зміг перейти «більший підрозділ», та ще й пробитися у напрямку Білогорівки. І все це на додачу до офіційних підтверджень про відхід з Попасної, «по той бік» поля бою, але менше ніж за 40 км…
• Забудьте — або принаймні проігноруйте — усі балачки про «зраду» та/або «те, що сталось Білогорівці – не проблема». Звісно, будь-який серйозний ворог, а українці саме такий ворог (і вони уже розгорнули там першу батарею М777), зробить усе можливе, щоб знищити міст. Тому подумайте, як це – побудувати понтонний міст під жорстким артилерійським вогнем, виживіть при цьому, а потім жартуйте…
• Перш за все: офіцери російської армії можуть не мати такої ж підготовки, як їхні західні та українські колеги. Але вони чітко знають, що таке «міст» і «плацдарм». Де б він не був, це їхній Schwerpunkt [місце головного удару – ред.], їхній фокус — і вони збираються вкласти всі свої ресурси у переправу, убезпечити та розширити плацдарм, а потім наступати з нього. Неважливо, скільки мостів українці зруйнували там біля Білогорівки: росіяни планують привезти більше обладнання, і побудувати новий міст, а потім два, і, якщо потрібно, чотири й п’ять, Вони збираються залучити всю артилерію та авіапідтримку, які тільки зможуть отримати, щоб захистити створений плацдарм.
• Тому ігноруйте всі ці онлайн-жарти про їхні затонулі мости, танки та БТРи чи вантажівки, які впали з мосту. Ігноруйте будь-кого, хто вважає цю ситуацію неважливою: ці люди демонструють некомпетентність. Для росіян не мають значення ні 20 затонулих мостів, ні 50 затонулих вантажівок. Їм важливо лише, що у них є війська на південному боці й що вони закріпили плацдарм. Якщо вони можуть звідти направити навіть два з цих підрозділів на Білогорівку (і майже напевно йдеться про спецпідрозділи), це означає – вони відчувають, що убезпечили плацдарм, а зовсім не те, що вони знищені й «це взагалі не проблема».
• Так, значна частина цих міркувань є «дедукцією з уривків і шматочків». Але якщо навіть лише половина того, що я написав вище, — це «правда», то ми маємо не «погані», а «жахливі» новини. Це означає, що росіяни прорвали українську лінію оборони, а, враховуючи, що «навіть» соціальні мережі (поміж іншим і я) завжди «запізнюємось із новинами» на 12–24 години, цілком можливо, що тим часом вони просуваються на Сіверськ або діють у тилу зосередження українських військ у Сєвєродонецьку-Лисичанську.
• …і тепер ми маємо очікувати, що росіяни на сході спробують пробитися їм назустріч. Чи то з Попасної, чи то з Авдіївки, для цього вони поки зосередили десь 5–6 (якщо не більше) «додаткових» БТГр, привезених з Маріуполя.
• Якби мене спитали, я б відповів – це вирішальна битва другого етапу цієї війни (або, якщо хочете, російського «Плану Ґ»).[Майже водночас із постом Тома Купера з’явилося повідомлення про знищення всіх наведених росіянами понтонних переправ. Кількадесят солдатів рф залишилися на контрольованому українцями березі – зараз там зачищають територію від окупантів – ред.].

З оригіналом можна ознайомитись за цим посиланням, а повний переклад розміщено на фейсбук-сторінці Ростислава Семківа.

стратегія битва за донбас тактика війна