Я допоміг зруйнувати міст через Сіверський Донець і зірвати плани оточити Лисичанськ. Розповідь інженера
Користувач твіттера @kms_d4k, який ідентифікує себе як українського військового інженера та офіцера саперного підрозділу, розповів про нещодавню операцію зі знищення понтонної переправи росіян. ТЕКСТИ наводять переклад треду від першої особи.
Контекст. Раніше про спроби форсувати Сіверський Донець повідомив Генштаб ЗСУ та британська розвідка. Переправа через річку в умовах бойових дій є "надзвичайно ризикованим маневром" і свідчить про тиск, якого зазнає російське командування, щоб досягти прогресу в операціях на сході України, йшлося в одному з повідомлень. У результаті невдалого форсування десятки одиниць техніки було знищено. Пропонований тред — розповідь одного з авторів цього розгрому.
Нещодавно я виконав місію, яка значно вплинула на втрати росіян і повністю зіпсувала їхні плани оточити Лисичанськ. Спочатку була інформація від розвідки, що по той бік річки є росіяни і що вони збирають різну техніку.
Отже, 6 травня мій командир попросив мене як одного з найкращих військових інженерів зробити інженерну розвідку на річці Сіверський Донець. Разом з розвідувальними частинами я 7 травня вирушив досліджувати район Григорівки та Білогорівки. Фронтові підрозділи розвідки в Білогорівці повідомили, що на іншому березі річки скупчено багато машин росіян.
Фото: твіттер @kms_d4k
Я дослідив місцевість і запропонував місце, де росіяни могли б спробувати змонтувати понтонний міст, щоб перейти на інший бік. А також використав далекоміри й визначив, що річка має ширину 80 м, тому росіянам знадобиться 8 частин (по 10 м) з’єднаного мосту, щоб дістатися іншого боку.
Я знав: щоб облаштувати міст з такою течією річки, їм знадобляться моторні човни і це займе щонайменше 2 год роботи. Мені знадобився день, щоб усе перевірити. І я мав зробити це 8 травня.
Отже, я доповів цю інформацію своїм командирам. Також сказав підрозділу, який спостерігав за цією частиною річки, щоб вони стежили за звуком моторних човнів. Видимість у цьому районі була поганою, бо росіяни підпалювали поля й ліси та кидали багато димових гранат. До того ж був туман.
Але хлопці з підрозділу мали почути звук. І це сталося 8 травня рано-вранці. Саме там, де я сказав. Я також був там, щоб усе перевірити, — за допомогою дрону переконався, що росіяни роблять понтонний міст. Негайно доповів командирам.
Коли я озираюся, то думаю, що моя попередня розвідка місцевості та розуміння того, як вони діятимуть на річці, найбільше вплинули на подальший хід подій. Отже, я переграв російських військових інженерів.
Фото: твіттер @kms_d4k
Росіяни намагалися поставити міст саме в тому місці, де я й припускав. Річковий підрозділ не бачив підрозділів росіян, але почув моторні човни й негайно про це повідомив. Артилерія була готовою. Ми змогли підтвердити, що росіяни змонтували сім частин мосту з восьми. Їм навіть вдалося перекинути деякі війська та техніку через річку. Почалися бої.
Приблизно через 20 хв після того, як розвідувальний підрозділ підтвердив встановлення російського мосту, важка артилерія вступила в бойові дії з російськими силами, а потім також втрутилася авіація. Я ще був у цьому районі й ніколи в житті не бачив / не чув такого важкого бою.
Після одного дня боїв, уранці 9 травня, міст було зруйновано. Частина російських військ (~30-50 одиниць техніки + піхота) застрягла на українському березі річки без можливості зворотного шляху. Вони намагалися втекти, використовуючи зламаний міст. Потім спробували влаштувати новий. Тоді авіація почала потужно бомбардувати район і знищила там усі залишки росіян та новий міст, який вони намагалися звести.
Фото: твіттер @kms_d4k
Попередньо це близько 1500 мертвих росіян. Їхньою стратегічною метою було переправитися через річку, а потім оточити Лисичанськ. Вони жахливо провалилися.
10 травня понтонний міст було повністю зруйновано. Саме тоді ви почали отримувати всі фотографії з цього району.
