Переговори України та Росії призупинено. Що кажуть про них сторони і хто підтримує продовження перемовин
17 травня заступник міністра закордонних справ Росії Андрій Руденко, якого цитують російські ЗМІ, заявив, що переговори між Україною та Росією «не продовжуються у жодному вигляді», бо «Україна вийшла фактично з переговорного процесу».
Він також додав, що Москва не отримала від Києва відповіді на російський проєкт угоди, пише BBC Україна.
Вочевидь, він мав на увазі документ, про який 20 квітня несподівано оголосив речник Володимира Путіна Дмитро Пєсков. Він заявив, що "українській стороні передано наш проєкт документа, який містить абсолютно чіткі, випрацювані формулювання. М'яч на їхньому боці, чекаємо відповіді".
Президент України Володимир Зеленський на це відповів, що він не лише не бачив пропозицій від Росії, але й переконаний, що їх не існує. "Впевнений, що нам нічого не передали", – сказав він.
Реагуючи на сьогоднішню заяву Росії про нібито «вихід України з переговорів», радник голови Офісу президента та член делегації України на переговорах із Росією Михайло Подоляк заявив у коментарі Радіо Свобода, що політичні переговори між Україною та Росією наразі «на паузі» і продовжаться, коли «буде конкретика».
За його словами, призупинення переговорів спричинили три головні причини.
«По-перше, РФ все ще не зовсім адекватно сприймає події, які відбуваються у світі у зв’язку з масштабним російським вторгненням. По-друге, Росія воліє продовжувати переговори як елемент своєї пропаганди для внутрішнього вжитку (звідси усі ці коментарі шантажного типу в публічному просторі щодо переговорів). І нарешті, по-третє: Росія, певно, хоче побачити в дії всі пакети міжнародних економічних санкцій і остаточно зрозуміти дійсну «боєздатність» своєї армії, а також втратити залишки репутації такого собі світового монстра, якого треба було боятись», – зазначив Подоляк.
Він також додав, що мандат на продовження переговорів для української переговорної групи узгоджує тільки президент України Володимир Зеленський.
«Тому не йдеться про «вихід чи не вихід», а йдеться тільки про доцільність і конкретику на цьому етапі. Буде конкретика – будуть продовженні політичні переговори», – підсумував антикризовий радник голови Офісу президента.
Нагадаємо, що тему переговорів з підписання мирного договору із Росією останнім часом активно просувають канцлер Німеччини Олаф Шольц, президент Франції Еманюель Макрон та італійський прем'єр Маріо Драгі. Попри те, що вони наголошують на своїй підтримці України, той факт, що лідери трьох найбільших країн ЄС зайняли майже ідентичні позиції щодо мирних переговорів, свідчить, що ця трійка політиків намагається тиснути на українських лідерів до переговорів.
Європейський підхід різко контрастує з американським. Зараз не час для переговорів про припинення вогню між Україною і Росією, до чого останніми днями закликають Франція, Німеччина й Італія, пише The Washington Post у редакційній статті, переклад якої здійснило "Дзеркало тижня". Бажання лідерів трьох країн ЄС скоротити руйнівну війну і зменшити шкоду як для самої України, так і для європейських економік, можна зрозуміти. Однак ризики від ослаблення тиску на Путіна до того, як він буде остаточно розбитий, аж надто високі.
Це стало зрозуміло 10 травня після виступу в Конгресі директора Національної розвідки США Авріл Гейнс. Вона сказала американським парламентарям, що розвідувальні управління «не бачать можливості для життєздатних переговорів, принаймні в короткостроковій перспективі». Головна причина такого висновку – це те, що Путін дотримується завойовницького курсу, попри всі військові втрати.
«Він готується до затяжного конфлікту, під час якого він все ще розраховує здобути цілі за межами Донбасу», – сказала Гейнс.
Вона додала, що замість почати добросовісні переговори, Путін радше обере ще більшу ескалацію. Він може запровадити в Росії воєнний стан, перевести промисловість на «воєнні рейки» або ж посилити військові дії. Останній пункт викликає особливе занепокоєння, зважаючи на ядерні й хімічні можливості Росії. Гейнс зауважила, що Путін, цілком ймовірно, розраховує на ослаблення рішучості США і ЄС через глобальні продовольчі проблеми, посилення інфляції й подорожчання енергоносіїв.
