Попасна: успішний прорив росіян чи тактичний відступ ЗСУ? Про що говорять карти
Дослідник з австралійського кіберцентру ASPI Cyber Policy Натан Русер опублікував карти, що фіксують ситуацію довкола Попасної, де відбувається активний наступ росіян. Зокрема він наклав пересування окупантів на карту рельєфу місцевості. Це дало змогу припустити, як саме ворог використовує ландшафт для прориву. Трактування подій дослідника – лише один з варіантів оцінювання ситуації, тому цей фрагмент слід розглядати тільки як версію зовнішнього спостерігача. ТЕКСТИ публікують скорочений переказ треду.
Після прориву оборонних ліній російські війська здебільшого трималися пагорбів, що дало їм змогу просунути свої передові сили. Водночас підрозділи, які рухалися низинами, «загрузли» й українська сторона зупинила багатьох із них.
Але на височині їм вдалося просочитися та здійснити штурм досить глибоко за українські рубежі та вийти з передовими розвідувальними підрозділами до траси між Бахмутом і Лисичанськом.
Українські підрозділи було відкинуто від своїх початкових оборонних позицій у Попасній та навколо неї. Вони відступили на позиції навколо міських районів і на вершини пагорбів, які контролюють досі.
Попри те, що висота забезпечує значні тактичні переваги для російських військ, їм потрібно буде захопити міську територію, щоб приховати й забезпечити прикриття великої кількості військ, розгорнутих на цій осі.
На щастя для українських військ, складні умови, як-от міські райони, зводять нанівець переваги місцевості та дають ЗСУ можливість забезпечити там свої оборонні лінії. На жаль, основна тактика Росії – це артилерійські бомбардування, тому коли вони здобудуть панування над пагорбами в околиці, то перетворять довколишні села на пекло.
Українська стратегія, ймовірно, полягатиме у продовженні обміну простору на час, а також завданні значних утрат російським військам під час повільного організованого відступу.
Однак пріоритетом для українських сил має бути евакуація найближчими днями мирних жителів із Соледара та Бахмута. Це дасть змогу уникнути масових і жахливих втрат, які ми бачили в інших міських районах, насамперед у Маріуполі.
На жаль, у такій місцевості диверсантам набагато важче влаштовувати засідки та знищувати броньовану техніку й позиції противника, оскільки Росія тепер має важливу позицію спостереження над рештою українських територій, а вузькі хребти заважають проникати в її тили.
Проте ця вісь може стати місцем, де щойно доставлені українські артилерійські установки та безпілотники завдадуть великих утрат російським військам. Райони, якими командують росіяни, наразі мають дуже мало місць для переховування. А щоб здобути такі місця, доведеться здійснювати дорогі міські бої.
Отже, масове зосередження російських військ і бронетехніки, які намагаються вийти з Попасної в навколишню місцевість, буде надзвичайно вразливим для артилерійських обстрілів, а також безпілотників і, можливо, навіть протитанкових ракет.
Цей факт, а також інтенсивне застосування російською стороною артилерії могло стати причиною того, що українські сили переважно відійшли з високих оборонних позицій без зайвого бою.
До того ж ландшафт забезпечує численні місця для українських військових, щоб створити поглиблену оборону, від хребтів до міських районів (позначено хрестами). Найбільш стратегічним тут є великий хребет між Бахмутом і Краматорськом, і я не бачу, як Росія могла б його здолати.
Коротше кажучи, це значний і, ймовірно, зрештою успішний маневр російських військ, який може навіть загрожувати оточенням сильно укріпленим позиціям у Сєверодонецьку та Лисичанську, а також змусити українське верховне командування ухвалити певні складні рішення. Однак імовірно це може стати кульмінацією наступальних дій росіян, коли штурм Ізюма переважно згасає й розгортаються старі (читай непридатні) танки, а російські війська й далі зазнають великих утрат.
