Як змінювалася карта бойових дій після 24-го лютого (Карти)
Ми показали, як змінювалася лінія фронту із початку війни. Наразі всі територіальні зміни перейшли на оперативно-тактичний рівень. І протягом останніх тижнів точаться бої за окремі населені пункти.
Минулий тиждень
Якщо говорити про останні події, то протягом минулого тижня російський прорив біля Попасної був зупинений та створені нові рубежі оборони.
На жаль, біля села Нагірного російським військам вдалось закріпитись і отримати можливість “прострілювати” трасу Бахмут – Лисичанськ, що ускладнює підтримку Лисичансько-Сєвєродонецького гарнізону Збройних сил України.
У Сєвєродонецьку російським військам вдалось закріпитися на південно-західних та північно-західних околицях міста. Потенційними подальшими планами супротивника може бути витіснення українських захисників із міста або відрізання гарнізону від шляхів постачання, відрізавши їх від Лисичанська.
Збройним силам України вдалось відновити контроль над населеним пунктом Комишуваха – на південний схід від Сєвєродонецька.
Російські війська дістали контроль над містом Лиман. Для ворога це важлива позиція, адже захоплення Лимана надає можливість для наступу на Слов'янськ зі сходу – через Райгородок. З іншого боку контроль над Лиманом спрощує форсування Сіверського Дінця у проміжку між Дронівкою та Стародубівкою. Такий маневр потрібний для атаки Сіверська та відрізання постачання українських захисників у Сєвєродонецьку та Лисичанську.
На інших напрямках ведуться важкі бойові дії, зокрема у напрямку Авдіївки, Нью-Йорка.
Натомість Збройні сили України здійснили контрнаступ на півночі від Херсона.
Росія проводить перегрупування своїх військ та їхнє поповнення бойовою технікою, зокрема танками серії Т64 та Т62, та використовує бойові машини “Термінатор” зі складу 90-ї танкової дивізії російської армії.
Росія протягом минулих тижнів змінила стратегію та тактику із “масованих” та “швидких” наступів, спрямованих на проривання лінії оборони України, на поступове та планомірне “прогризання” ліній оборони із застосуванням масованих артилерійських, авіаційних, ракетних ударів. Використання “вогняного валу” та тактики “випаленої землі” викликано насамперед слабкістю російської піхоти та неможливістю проведення успішних штурмових дій із взаємодією піхоти та інших родів військ.
