Козаки на «волинянці» з кулеметом «Максим». Історія запорізького телебачення про місцеву ТРО стала вірусною
Буквально за кілька днів сюжет філії Суспільного мовлення у Запоріжжі набрав понад півмільйона переглядів. Історію про тероборонівців, які серед іншого, використовують проти ворога кулемет «Максим» і модернізований радянський «мініджип» «Волинь», підхопили західні медіа, зокрема, один з найбільших мілітарних порталів The War Zone, що спеціалізується на військовій техніці. В той час як на фронт вирушає більш сучасне обладнання, сили тероборони та резервісти беруть на озброєння старіші, але теж ефективні зразки, відзначає видання. «Тексти» переказують найголовніше з цієї замітки.
Нещодавно в мережі з’явилися фотографії та відео, на яких видно військовослужбовців добровольчих військ територіальної оборони України в Запорізькій області, районі, де зараз ідуть інтенсивні бої. В своєму зовнішньому вигляді чоловіки використовують елементи, властиві традиційні им козакам. Вони тягнуть за собою кулемети ДП-27 і Максим на радянському 4Х4 автомобілі ЛуАЗ-969.
Відео: Суспільне.Запоріжжя
ЛуАЗ-969 — повнопривідний автомобіль часів холодної війни на базі ЗАЗ-969 виробництва Запорізького автомобілебудівного заводу. З 1966 по 1971 рік його виробляли в цьому ж місті, яке захищають бійці. У 1971 році виробництво переїхало на Луцький автомобільний завод (ЛуАЗ) на північному заході України, нині там автоскладальний завод «Богдан Моторс».
Автомобілі випускалися до 1992 року, розпаду Радянського Союзу, тому, можливо, показаний ЛуАЗ (відомий в Україні також як "волинянка" — ред.) є прикладом виробництва часів холодної війни. Це крихітний двомісний позашляховий пікап з високим кліренсом для їзди по бездоріжжю. Завдяки люфту під днищем і підвищеному повітрозабірному отвору двигуна, розташованому під капотом, автомобіль може переїздити невеликі ріки бродом.
Оригінальний варіант ЛуАЗа моделі 967 мав корпус, схожий на човен, що дозволяло йому плавати протягом 30 хвилин і рухатися по воді з допомогою обертання коліс. Автомобілі 969 моделі створені за цією конструкцією, спочатку вироблялися для Червоної Армії, виходячи з потреби в невеликому, міцному транспортному засобі, подібному до американського Jeep під час Корейської війни. «ЛуАЗ» був розроблений для перевезення поранених на ношах, які можна було завантажити за допомогою додаткової задньої рампи, а також боєприпасів і для буксирування артилерії.
На вантажівці, яку показано в сюжеті, встановлений кулемет з рідинним охолодженням M1910/41 Maxim. Зброя на вигляд застаріла, тому що її базова конструкція датується ще часами до Першої світової війни. Версії цього кулемета, зокрема і з культовою «сорочкою» водяного охолодження навколо ствола, вироблялися в царській Росії, а потім у Радянському Союзі до 1945 року. Водне охолодження дозволяє стріляти з кулемета ледь не цілодобово.
І російські війська, і Україна спрямовують свою найсучаснішу зброю на фронт. В той час як резервістів і бійців тероборони озброюють старими типами, включно з тими, що залишилися від минулих війн.
Поєднання «Максима» з ЛуАЗом це те, що східні європейці називають «тачанкою», термін, який спочатку застосовувався до кінних кулеметів, встановлених у відкритих фургонах або каретах. Оскільки більшість сучасної бронетехніки надходить до передових українських сил, підрозділам тероборони часто залишається самотужки шукати транспорт в районах важких боїв, таких як Запоріжжя.
На цьому ж відео є й інші українські бійці, оснащені сучасними автоматами АК-74 та АК-12, протитанковими ракетами та кількома типами реактивних гранатометів (РПГ). Відео розповідає про те, як дехто з бійців теоборони на ЛуАЗі їде на фронт, що, за словами оповідача, є чимось схожим на «сафарі» для волонтерів.
На відео український боєць пояснює привабливість застарілої зброї в сучасній війні. Конструкції старі, але також надійні та відносно прості в експлуатації та обслуговуванні для бійців з невисоким рівнем підготовки або зовсім без неї.
«Все дуже легко, просто», — каже він, завантажуючи кулі з традиційного капелюха бійця в стилі «папаха» в круглий магазин кулемета ДП-27. «Він був випущений у 1941 році і досі працює. Кажуть, що техніка старих моделей добре б’є ворога, якщо вміти нею користуватися».
