Рішення командування ЗСУ послабити оборону Сєвєродонецька на користь контрнаступу на півдні є стратегічно правильним, – ISW
Українському командуванню довелося робити важкий вибір між посиленням контрнаступу на Херсонщині та обороною Сєвєродонецька на користь першого, оскільки південний напрямок є стратегічно важливішим. Про це у черговому звіті пише Інститут вивчення війни (ISW).
"Херсонщина є критично важливим регіоном, оскільки це єдина область України, де російські війська тримають позиції на західному березі Дніпра. Якщо Росія зможе утриматися у Херсоні після припинення бойових дій, вона опиниться у дуже сильній позиції для майбутнього вторгнення. З іншого боку, якщо Україна поверне собі Херсон, вона опиниться у значно сильнішій позиції для захисту від майбутнього російського нападу.
Цей стратегічний розрахунок мав би змусити Росію виділити достатньо військ для утримання Херсона. Проте натомість президент Росії Володимир Путін вирішив зосередити всі сили та ресурси, які тільки можна зібрати, у відчайдушному та кривавому прагненні захопити східні райони України, які принесуть йому здебільшого символічні успіхи.", – вважають аналітики.
Як зазначає ISW, успішні українські контрнаступи на Херсонщині свідчать, що українське командування усвідомлює ці реалії та використовує вразливі місця, створені рішеннями Путіна.
"Київ міг би спрямувати більше резервів та ресурсів на захист Сєверодонецька, і його нездатність зробити це викликала критику. Зараз українські війська, очевидно, відходять із Сєвєродонецька, а не борються до кінця, що дозволило росіянам відносно швидко увійти до міста після початку повномасштабного наступу. І рішення не спрямовувати більше ресурсів на порятунок Сєвєродонецька, і рішення відступити з нього були стратегічно обґрунтованими, хоч і болючими. Україна має використовувати свої більш обмежені ресурси та зосередитись на відновленні критично важливої місцевості, а не на захисті території, контроль над якою не визначатиме результату війни чи умов для її відновлення", – пояснюють експерти ISW.
Також у звіті Інституту зазначається, що правильне визначення українцями пріоритетів у контрнаступальних та оборонних операціях відкинуло росіян майже за межі артилерійської досяжності Харкова та зупинило наступ росіян в районі Ізюму — і ці досягнення є важливішими, ніж оборона Сєвєродонецька.
"Керівництву України довелося зробити неймовірно складний вибір, і загалом воно зробило його правильно — принаймні на рівні стратегічних пріоритетів і темпів, масштабів та амбітності своїх контрнаступів. Саме тому Україна все ще має хороший шанс шанси зупинити, а потім звести нанівець здобутки Росії", – резюмують аналітики.
