Як поточна ситуація на Луганщині може вплинути на хід війни у стратегічному плані
Експерт Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков пояснює, у чому стратегічний сенс активного спротиву на поточних позиціях навколо Сєвєродонецька/Лисичанська.
"Поточний інтерес шановного панства до ситуації навколо Сєвєродонецька/Лисичанська зрозумілий. Зараз це місце докладання основних зусиль противника, який намагається таким чином вийти на адмінмежі Луганської області й тим самим отримати хоч якийсь аргумент щодо «успіху» наступальної операції, якій вже понад 1,5 місяця.
Але, як на мене, ми занадто заглиблюємося в деталі, які оперативно і стратегічно суті справ не міняють. Уявімо найгірший сценарій, що Україна із боями так чи інакше втратила Сєвєродонецьк/Лисичанськ (варіанти можуть бути різні, але не суть) і вирівняла лінію фронту десь між Сіверськом/Білогорівкою. Сумнівно, що в ворога, який із такими потугами, сконцентрувавши значні сили на невеликому відтинку фронту, будуть сили, щоб відповідний локальний успіх перетворити на оперативний/стратегічний через низку глибоких розтинальних ударів.
Найімовірніший сценарій стратегічно – це перехід війни до позиційного протистояння, де московити вже не можуть масштабно наступати, а ми іще не можемо масштабно наступати. Хоча для цього, звичайно, треба вимотати наступальний потенціал противника – тому і тримаємося так за Сєвєродонецьк та утримуємо комунікації, які ведуть до Лисичанська, не зважаючи на всі ризики. Тим самим систематично перемелюємо живу силу/бронетехніку ворога, яка потрібна для закріплення результатів вогневого ураження, і без чого ракетні війська та артилерія самі по собі не дозволять вирішувати завдання.
Ну і окремо активним спротивом на поточних позиціях наші армії дають дипломатам аргументи щодо надання Україні М270/М142, які дозволять щонайменше виконати завдання повної стабілізації фронту із меншими жертвами з нашого боку", – зазначає Микола Бєлєсков.
