"Це було майже неможливо". Пілот ЗСУ розповів про польоти в обложений Маріуполь (ВІДЕО)
Українські військовослужбовці під щільними обстрілами росіян змогли врятувати з оточеного Маріуполя 20 поранених, які перебували на борту підбитого ворогом гвинтокрила.
Як передає Новинарня в четвер, 2 червня, про це розповів пілот Збройних сил України, який виконував польоти в обложений Маріуполь.
“Керувало секретною операцією Головне управління розвідки Міноборони. Часу на з’ясування всіх нюансів було небагато для самого екіпажу. Але в тому й був плюс, адже розвідка давала нам за маленький проміжок часу багато інформації. Кожен випадок індивідуальний: у когось була доба на підготовку, у когось – тиждень. Та в когось були й лічені години”, – сказав військовий.
Він наголосив, що складність завдання полягала в тому, що вантаж доставлявся вглиб на територію противника на понад 100 км і супроводжувалася дуже щільною протиповітряною обороною окупантів.
“Згідно з тактикою, з всіма математичними розрахунками це було не те, що складно… Це було майже неможливо. Але ми показали, що можливо виконати. Тільки в зоні посадки були три різних зенітно-ракетних комплекси, які перекривали район посадки і зону враження – теж три. Є технічні нюанси, про які, на жаль, не можна розказувати. Але взагалі ми намагаємося обійти зону ураження ППО, щоб просто не входити в неї. Але є інші завдання, в яких просто неможливо це зробити, наприклад, як це було з доставкою вантажу та евакуацією поранених з Маріуполя”, – розповів пілот.
“Коли було поставлено завдання, то всі розуміли рівень ризику – ймовірність 90% не повернутися. Але у людей (на “Азовсталі”, – ред.) не було навіть ліків, щоб надати елементарну допомогу. Не було боєприпасів, і наше завдання було вкрай необхідно виконати. Саме тому всі йшли на цей ризик. Розуміли, для чого і заради кого це роблять”, – сказав він.
Армієць зізнається, що хвилювався лише перед самим польотом, далі – просто робота.
“Коли ми вже опинилися в Маріуполі, була висадка, завантаження людей і вантажу, з’явилося відчуття ейфорії. Нам здавалося, що коли ми вже прийшли сюди, і перебуваємо в зоні ураження трьох ЗРК, стоїмо тут і вивантажуємося… То ми все, ми як королі світу. Перемогли. Все буде добре. Але, на жаль, це був не кінець – на зворотному маршруті, через три хвилини після зльоту, в мій вертоліт влучила ракета з ПЗРК і відмовив один двигун”, – розповів пілот.
Другий гвинтокрил, який йшов на посадку, був збитий, загинув весь екіпаж.
“Після того, як у нас влучила ракета, був викид адреналіну. Ми автоматично робили те, що мали. Був варіант підсісти на іншому майданчику, щоб не летіти, бо ми знали, що в нас лише один двигун. Але на борту були 20 поранених. І я усвідомлював, якщо ми сядемо десь в полі, то як їх забирати, евакуйовувати? Потрібен буде інший вертоліт. А це вже незапланована операція, і це було неможливо”, – наголосив пілот.
“Тому доводилося діяти по ситуації та долітати до місця посадки. У кожного пілота по всіх керівних документах прописано, що він ухвалює рішення на зліт на посадку. І є купа нюансів, де він може прийняти рішення. На це може вплинути і погода… В той день вона була несприятлива. Але попри все, попри десяток причин, чому нам могло не вдатися, ми це зробили”, – розповів військовий.
