Український застосунок для артилерії "Кропива" вважається кращим за ті, якими користуються в ЗС США, – швейцарський експерт
Пропонуємо переклад цитованого Томом Купером матеріалу його швейцарського колеги, військового експерта Адрієна Фонтанеллаза про українську розробку – застосунок для координування вогню артилерії «Кропива».
Як російська, так і українська армії походять від неіснуючої вже радянської армії й тому мають між собою багато спільного. Одна з найпомітніших схожостей – ключова роль артилерії, улюбленого сталіним “бога війни”.
З середини 2014-го до початку 2015-го року російські й українські війська билися на Донбасі, і останні зазнали декількох болісних поразок. Однією з основних причин російських успіхів на початку війни була їхня первинна перевага у “розвідувально-вогневому” комплексі: поєднанні розвідувальних дронів, електронної боротьби, засобів зв'язку та артилерійських батарей. Цей комплекс дозволив їм поливати вогнем позиції противника не пізніше 15 хвилин після виявлення. В результаті 80 відсотків українських втрат у той період були наслідком дій російської артилерії.
Українська армія перебувала в жалюгідному стані після років недостатнього фінансування, її довелося поспіхом відновлювати, дійшло до того, що Міністерство оборони було готове прийняти допомогу від різних патріотичних об’єднань. Одне з них, Army SOS, дізналося про потреби військових і за кілька місяців розробило “Кропиву”, картографічну розвідувальну програму, яка працює на Android і дозволяє за допомогою терміналу, зазвичай планшета, легко визначати позиції противника. Потім програма передає дані сусіднім артилерійським установкам, при тому дозволяє координувати їх вогонь, що призводить до синхронного вогню по одній цілі з кількох окремих позицій.
Комунікація між елементами системи здійснюється через супутниковий зв'язок. Військовою мовою такі системи називають “автоматичні системи тактичного управління” (Automatic Tactical Management System (ATMS), або “бойові системи управління тактичної ланки”, але іншими словами можна сказати, що “Кропива” працює як “Убер” для артилеристів. Завдяки їй час реагування можна зменшити в рази, а значить і зменшити вразливість. Середній час розгортання батареї гаубиць зменшено уп’ятеро – до трьох хвилин; час ураження незапланованої цілі зменшено втричі – до однієї хвилини; а час, необхідний для відкриття контрбатарейного вогню, зменшено в десять разів – до 30 секунд. Коротко кажучи, “Кропива”, разом із системним застосуванням дронів для корегування вогню, підвищила ефективність української артилерії в рази.
Відтоді програму було вдосконалено завдяки тісній співпраці між користувачами та розробниками. При цьому гнучкість та універсальність системи з часом зростали. Зараз її можна використовувати й для розмінування. Завдяки такому гнучкому підходу, залученню об’єднань волонтерів або невеликих компаній, а також великій кількості місцевих ІТ-спеціалістів українці змогли розробити систему швидко та за дуже низькою ціною. Завдяки своїй гнучкості вона вважається кращою за ті, якими сьогодні користуються в збройних силах США – тоді як інші західні армії можуть хіба мріяти про подібні можливості.
Росіяни помітили, яку загрозу втілює “Кропива”, ще багато років тому. Хакерська група Fancy Bear, як повідомляли, вже у період з 2014 по 2016 рік атакувала застосунок, але без видимого чи тривалого успіху. На початку бойових дій наприкінці лютого 2022 року російські кіберпідрозділи, головним чином, вдавалися до систематичних атак на українські термінали супутникового зв’язку, щоб обірвати передачу даних. Київ, у відповідь, переключив свої термінали на Starlink, супутникову мережу, створену SpaceX. Відтоді компанія Ілона Маска зарекомендувала себе експертом з нейтралізації російських кібератак і глушіння. “Старлінк” забезпечує, серед іншого, й безперебійну роботу “Кропиви”.
З оригіналом можна ознайомитися за цим посиланням, повний переклад, здійснений Геннадієм Цюпіним, розміщений на фейсбук-сторінці Ростислава Семківа.