Крах "вєлікой русской літєратури" в Україні. Як пропонують оновити зарубіжну літературу
Робоча група з оновлення змісту навчальних програм із зарубіжної літератури напрацювала перелік літератури, яка може замінити твори російських і низки письменників з інших країн (зі списком можна ознайомитися тут). Літературознавиця, старша наукова співробітниця відділу шевченкознавства Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України Роксана Харчук аналізує запропоновані зміни. Нижче пряма мова.
"Робоча група пропонує такі зміни в курсі зарубіжної літератури в школі:
- у 7 класі замість Пушкіна читати більше Гете та Гейне;
- прибрати із програми «Червоні вітрила» Олександра Гріна;
- не вивчати у 8 класі «Собаче серце» Булгакова, де сам образ «собачого серця» – «це метафора соціальних експериментів революційного часу»
- у 9 класі замість Пушкіна та Лермонтова вивчати творчість Шарлотти Бронте, Джейн Остін та Віктора Гюго;
- не включати до списків додаткової літератури твори Достоєвського, у тому числі «Ідіот», «Злочин і кара», «Брати Карамазови», Толстого – «Анна Кареніна», «Війна та мир», «12 стільців» Ільфа та Петрова, а також твори Чехова, Буніна, Гумільова, Некрасова, Купріна, Цвєтаєвої;
- не читати віршів Ахматової, Блока, Маяковського, Пастернака;
- в 11 класі замість «Майстра та Маргарити» Булгакова читати «Чуму» Альбера Камю;
- перенести творчість Миколи Гоголя до навчальних програм з української літератури.
Ці пропозиції має затвердити Міністерство освіти. Загалом ідеться про вилучення із програми творів 40 російських і радянських поетів і прозаїків, що вивчалися у 6–11 класах.
Уже цифра 40 свідчить, що програма із зарубіжної літератури в українській школі зводилася переважно до російської, а це неправильно. Російська література не тотожна зарубіжній.
Якби Росія не розпочала війну, ставлення до рос. літ-ри було б в Україні іншим, але в умовах рос. війни українці протестують проти всього російського.
Лавров сказав, що Росія не біла і не пухнаста, що росіяни не соромляться себе показувати такими, як вони є. І увесь світ бачить, які росіяни насправді. Їхній образ в літературі в цих умовах нікого в Україні не цікавить.
Вилучення рос. літ-ри зі шкільної програми – це прояв людяності й щодо вчителів, і щодо учнів, які не можуть у цих умовах ані читати росіян, ані обговорювати їхню "глибинну" філософію, що зводиться у кінцевому підсумку до шовінізму, імперіалізму, лицемірства й безмежної тупості, яку й символізує личина Лаврова.
Гординя – перший гріх, що губить окрему людину, цілі нації і їхні літератури. Перефразовуючи Солженіцина: "глубинная проработка" у росіян не получилася. Як не прорабативают – а все Путін із Лавровим получаються.
Крах вєлікой русской літєратури в окремо взятій країні – Україні. Такий результат".
Докладніше про те, що може зникнути зі шкільних програм, можна прочитати за посиланням.
