Війна в Україні загрожує глобальною продовольчою кризою. Науковці намагаються цьому запобігти за допомогою супутникового моніторингу (КАРТА)
У дослідженні "Вимірювання впливу війни на глобальний хлібний кошик" у межах програми НАСА "Врожай" науковці прогнозують, як війна може вплинути на світову продовольчу кризу.
Війна Росії в Україні загрожує глобальною продовольчою кризою. До повномасштабного вторгнення РФ Україна забезпечувала 46 % світового експорту соняшникової олії, 9 % експорту пшениці, 17 % ячменю та 12 % кукурудзи на світових ринках, згідно з даними U.S. Foreign Agricultural Service. (На Україну та Росію разом припадало 73 % експорту соняшникової олії, 33 % пшениці та 27 % ячменю). Останні кілька місяців порушили цей потік продовольства.
"Ми перебуваємо на початковій стадії продовольчої кризи, яка наростатиме і, ймовірно, тією чи іншою мірою торкнеться кожної країни та кожної людини на Землі, – каже Інбал Беккер-Решеф, директор програми НАСА "Урожай". – Для деяких груп населення це може означати підвищення цін або відсутність товарів у крамницях. Для інших, як показує історія, це може означати гостріший брак продовольства".
Понад десять років Беккер-Решеф та інші вчені, які фінансуються НАСА, розробляють інноваційні супутникові методи моніторингу товарних культур, таких як пшениця та кукурудза в Україні. Міждисциплінарна група збирає та аналізує дані екологічних, економічних та соціальних наук, щоб покращити процес прийняття рішень у галузі сільського господарства у всьому світі. З приходом війни такі інструменти можуть відіграти ключову роль у прогнозуванні та запобіганні браку продовольства та голоду.
На карті, складеної на основі даних із супутників Planet Labs та місії Sentinel-2 Європейського космічного агентства, оброблених та проаналізованих NASA Harvest, показано розподіл літніх та озимих культур в Україні станом на 13 червня 2022 року. Карта також показує, де фермери працюють вільно, а де їхні землі перебувають під окупацією Росії. Згідно з аналізом NASA Harvest, приблизно 22 % сільськогосподарських угідь України (включно з 28 % озимих та 18 % літніх культур) перебувають під контролем Росії. Літні культури, здебільшого кукурудза та соняшник, вирощуються на півночі та заході України ширше, ніж озимина. (Дані щодо окупації земель отримані від Інституту вивчення війни (ISW) та Проєкту критичних загроз Американського інституту підприємництва).
Команда NASA Harvest разом з міжнародними партнерами з ініціативи GEO Global Agricultural Monitoring (GEOGLAM) вимірює безліч факторів довкілля – зокрема опади, вологість ґрунту та температуру – для оцінки стану посівів та прогнозування врожайності наприкінці сезону. "Після повільного початку весни, спричиненого сухою погодою та похолоданням, умови вирощування були переважно сприятливими, і посіви добре розвивалися", – зазначає Беккер-Решеф.
Супутникові виміри "зеленості" посівів – нормалізований індекс відмінностей рослинності (NDVI) – важливі для аналізу NASA Harvest. Наведений нижче графік дає уявлення про стан посівів у Миколаївській області, – регіону, який є одним з найбільших виробників та експортерів пшениці в Україні.
Дослідники також розробили моделі, як-от алгоритм урожайності сільського господарства з дистанційним зондуванням (ARYA), які прогнозують урожайність, поєднуючи показники NDVI з даними про умови довкілля протягом вегетаційного періоду з набору даних реаналізу NASA MERRA-2. Моделі також включають детальні карти посівів, засновані на спостереженнях MODIS, Sentinel-2 та Landsat та підтверджені польовими дослідженнями.
"Зважаючи на все це, дані показують, що Україна перебуває на шляху до врожайності озимої пшениці близько 4,1 тонни з гектара, – каже Беккер-Решеф. – Це не так багато, як рекордний урожай пшениці у 2021 році, але все одно досить значний з огляду на обставини".
Однак навіть добрий урожай не гарантує, що його можна буде зібрати та відправити на ринок. Морська блокада не дозволяє Україні експортувати товари кораблями, що позбавляє країну можливості продавати зерно, пояснює Сергій Скакун, дослідник НАСА та Університету Мериленду, який виріс в Україні та багато років працював в Інституті космічних досліджень України. Скакун вивчає, як війна вплинула на фермерів та сільськогосподарські землі на Донбасі після початку бойових дій у 2014 році.
"У деяких районах боєприпаси та міни, що не розірвалися, можуть унеможливити землеробство у короткостроковій перспективі, – каже Скакун. – У неокупованих районах військово-морська блокада портів та різке зростання цін на пальне створюють величезні проблеми для майбутнього врожаю".
Місяці з липня до жовтня зазвичай є одними з найнапруженіших для українських фермерів. Озимі культури, включно з пшеницею, ячменем і ріпаком, готові до збирання, водночас у цей час достигають і весняні культури.
Озимі культури наступного року мають бути посіяні до листопада. "Чи вдасться все це зробити цього року у розпал війни? Це питання на мільйон доларів, – каже Скакун. – Ніхто не знає, як усе складеться, але я точно знаю, що команда NASA Harvest уважно стежитиме за сезоном збирання врожаю. Супутники – один із найкращих способів моніторингу врожаю в Україні, враховуючи всі небезпеки на землі".
Ключем до запобігання збоям у постачанні продовольства буде наявність своєчасних даних про перспективи врожаю, а також про ціни та розподіл основних товарів. NASA Harvest працює безпосередньо з Міністерством аграрної політики та продовольства України та консорціумом ESA WorldCereal, щоб допомогти проаналізувати посів, збирання та врожайність сільськогосподарських культур. Вони також розробили оптимізовані інструменти, як-от Agmet Earth Observation Indicators та портал Harvest2Market, які роблять відповідні дані щодо врожаю та економіки доступними для аналітиків у всьому світі.
Перебої у виробництві та розподілі товарів з України та Росії вже стали шоком для світової продовольчої системи. Близько 30 країн Африки, Близького Сходу та Південної Азії – деякі з яких хронічно відчувають нестачу продовольства – отримують не менше 20% імпорту сільськогосподарської продукції з України чи Росії.
"На цей час криза "вартості життя" в більшості місць помітніша, ніж криза браку продовольства, – зазначає Гері Ейлертс, радник і аналітик NASA Harvest, що спеціалізується на розробці систем раннього попередження про нестачу продовольства та голод. – Але ситуація може змінитися, якщо українські товари залишаться поза світовими ринками або якщо в основних країнах-виробниках зернових буде поганий урожай. Ми перебуваємо на початку того, що може стати довгостроковою кризою".
