Чому російські ракети летять з Каспійського моря?
Росія періодично завдає ракетних ударів по об’єктах в Україні з території Каспійського моря. Йдеться як про кораблі Каспійського флоту, які несуть крилаті ракети «Калібр», так і важкі бомбардувальники Ту-95 і Ту-160, які, «баражуючи» над акваторією Каспію, випускають по нашій території крилаті ракети Х-101 і Х-555. Чому запуски відбуваються саме звідти, адже Каспійське море – це далеко, а літаки – за бажання – безперешкодно можуть підлетіти, приміром, до західного чи північного кордону України?
Формально, оскільки Росія запускає далекобійні крилаті ракети із заявленою дальністю польоту до 5 тис. км, місце фактичного запуску не має жодного практичного значення. Ракети з Каспійського моря можуть з однаковим успіхом дістатися Харкова, Дніпра, Вінниці, Львова, Києва чи Одеси. Тому, найімовірніше, запуски відбуваються в той момент, коли в цьому регіоні є доступні обсяги ракет, які заплановано відправити по тому чи іншому стратегічному об’єкту. І коли є інформація про коридор, потенційно вільний від українських ППО і радарів. А не тому, що звідти зручніше вдарити саме в конкретну точку.
Ту-95. Фото: informnapalm
Сама по собі каспійська локація має декілька особливостей, які можуть пояснити, чому з певною періодичністю ракети вилітають звідти, а саме з літаків над акваторією моря.
Перша особливість – це географічне розташування. Важкі бомбардувальники Ту-95 і Ту-160 хоча й базуються у місті Енгельс під Саратовом, проте також мають аеродроми в Астраханській області, які можуть їх приймати. Росіяни у попередні роки публікували інформацію про те, що навчання за участі цих бомбардувальників відбуваються саме в цьому регіоні. Тобто до Каспійського моря банально близько, поруч є база для обслуговування. Крім того, південні регіони Росії є безпольотною зоною, що дозволяє вільно використовувати її для відправки ракет.
Друга особливість – можливість законспірувати запуски. Північна частина Каспійського моря повністю контролюється Росією завдяки флоту і військовим базам. Це, а також максимальна віддаленість від зони бойових дій зводить до мінімуму ризик збиття літака ворогом (недосяжність для радарів) і кількість потенційних зайвих свідків запуску ракет. В разі, якщо щось піде не так і запуск буде невдалим – ракета або літак впадуть в море, а свій флот зможе зібрати ймовірні секретні дані.
Третє припущення причин запуску ракет саме з Каспію – це максимізація невизначеності для ворога: ракета летить довго, може декілька разів змінювати траєкторію. Наприклад, ракети, запущені на Київ, фіксували над Південноукраїнською АЕС – це може означати, що попередньо вони облетіли Крим, або пролітали над окупованою Херсонщиною. Також над Миколаївщиною збивали ракети, які потенційно могли летіти на Захід України. У випадку такої невизначеності сирену доводиться вмикати по всьому ймовірному маршруту. Не можна також виключати й психологічно-демонстраційний ефект: дивіться, у нас є ракети такої дальності! В пропагандистських цілях також можна прибрехати про їхню високу точність, попри пройдені тисячі кілометрів шляху.
Наслідки обстрілу Києва 26 червня крилатими ракетами з акваторії Каспійського моря. Фото: ГУ ДСНС у м. Києві
Втім, якщо на початку масштабного вторгнення росіяни відправляли до нас Х-101 і Х-555 регулярно, то тепер переважно «на свята», тобто під час знакових подій, для демонстрації власної сили. Наприклад, останній запуск по Києву відбувся під час саміту G7.
Цілком імовірно, що є і геополітична причина використання росіянами авіаційного простору та акваторії Каспійського моря задля вчинення обстрілів України (а за кілька днів до цього – Сирії). Це демонстрація державам регіону свого фактичного військового панування на цій території. Поки що сусіди Росії по Каспію – Казахстан, Іран, Азербайджан, Туркменістан – не мають яскраво виражених конфліктів з росіянами. Але гру м'язами й регулярне підтримання «авторитету» у регіоні навряд чи можна вважати зайвими в сьогоднішніх умовах.