Росія перетворює Запорізьку АЕС на військову базу, – WSJ
The Wall Street Journal пише про те, як росіяни наповнюють Запорізьку АЕС зброєю, викрадають її працівників і окопуються на території станції. "Тексти" публікують скорочений переклад статті.
Російська армія перетворює найбільшу в Європі атомну електростанцію на військову базу, посилюючи багатомісячну кризу безпеки величезного об'єкта і тисяч його співробітників.
За словами працівників АЕС, місцевих мешканців і українських чиновників, понад 500 російських солдатів, які захопили Запорізьку атомну електростанцію на півдні України у березні, розгорнули батареї важкої артилерії та встановили протипіхотні міни вздовж берегів водосховища, вода з якого охолоджує шість реакторів. Українська армія утримує міста, розташовані на протилежному березі, на відстані близько 5 км, але не бачить легких шляхів для атаки на станцію з огляду на небезпеку артилерійських боїв навколо ядерних реакторів.
Нове вливання російської зброї є чимось таким, чого ретельно регульована атомна енергетика ще ніколи не бачила: перетворення атомної електростанції на військовий гарнізон. Минулого місяця російські війська розгорнули артилерійську установку "Смерч", додавши до неї гранатомети, танки та бронетранспортери. Земля навколо станції порізана траншеями й окопами. Старші технічні фахівці з Росатому розмістилися в бункері на території станції.
"Схоже, що це одна з російських тактик – захопити критично важливу інфраструктуру та використовувати її як щит, – сказав колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк. – Ми не збираємося штурмувати станцію.... Єдиний спосіб зробити це – оточити її, зайняти прилеглі території та попросити їх піти".
Запорізькі працівники та їхні родини побоюються, що зростаюча мілітаризація станції може призвести до ще однієї аварії за 500 км від Чорнобиля, де сталася найстрашніша у світі ядерна катастрофа. "Росіяни не розуміють, що може статися через їхні дії", – каже дружина одного із працівників АЕС.
PHOTO: NATIONAL NUCLEAR ENERGY GENERATING COMPANY ENERGOATOM/REUTERS
Минулого тижня ядерний регулятор ООН протягом трьох днів не знав, що діється усередині Запорізької АЕС, після того, як його зв'язок зі станцією зник, а потім був відновлений. Це сталося вдруге після вторгнення Росії, коли у віденській штаб-квартирі Міжнародного агентства з атомної енергії зник зв'язок з камерами та приладами, які зазвичай передають записи з камер спостереження та показання приладів безпеки з величезного комплексу.
У середу українська державна енергетична компанія "Енергоатом", яка все ще управляє АЕС, заявила, що російські війська загрожують осушити басейни охолодження (росіяни вважають, що бійці українського спротиву сховали під водою зброю). Це може створити серйозну проблему для станції, яка покладається на постійний потік відфільтрованої води для охолодження реакторів.
Поки триває окупація, деякі російські військові, розміщені в Енергодарі, перейшли до стратегії звичайного здирництва: викрадають деяких з 11 000 працівників заводу задля отримання викупу. За словами працівників заводу, наразі у полоні перебувають понад 40 осіб.
Фахівці з ядерної безпеки кажуть, що без відвідування об'єкта незалежними експертами важко оцінити різні ризики, які несуть для двох діючих реакторів станції російські міни, артилерія та недисципліновані солдати. Захоплення атомної електростанції є безпрецедентним і ставить низку складних, взаємопов'язаних питань, наприклад, чи міни навколо водосховища можуть пошкодити фільтри, які очищують воду, що закачується в реактори.
МАГАТЕ, яке протягом кількох місяців безуспішно намагалося домовитися про згоду та безпечний проїзд для проведення інспекції об'єкта, стверджує, що на Запорізькій АЕС було порушено майже всі із семи стовпів ядерної безпеки. До них зараховують цілісність будівлі, регулярний моніторинг радіації за межами майданчика, а також постійний потік запасних частин, палива та матеріалів.
"Не може бути належної радіаційної безпеки на атомній електростанції, персонал якої живе в окупованому місті, де місцеве населення зазнає терору", – резюмує Марк Железняк, професор японського Інституту радіоактивності навколишнього середовища Фукусіми.