Нова столиця Єгипту готова на 70%. Чому цей мегаломанський проєкт критикують урбаністи
Нова адміністративна столиця Єгипту може претендувати на звання найбільшої у світі закритої спільноти.
Третього липня в Єгипті відкрили лінію рейкового транспорту, яка сполучатиме Каїр і Нову адміністративну столицю, перевозячи до мільйона пасажирів на день, інформує "Хмарочос".
Нова адміністративна столиця, яка ще не має іншої назви, крім абревіатури НАС, готова на 70%. В уряді не виключають, що вона називатиметься Єгипет. Сюди планують перенести парламент, 30 міністерств, президентський комплекс, посольства тощо.
Нова адміністративна столиця на Google Maps у травні 2021 року
У 2015 році уряд почав будувати нову столицю просто посеред пустелі неподалік від Каїра, тому що в старій накопичилося забагато проблем. Зараз в агломерації, що розрослася на 3000 км2, мешкають понад 22 мільйони людей, житла бракує, транспортна система на межі колапсу, а помилки містопланування стають дедалі критичнішими.
Нове ж місто вихваляють як футуристичний мегаполіс з розумними технологіями, сучасними хмарочосами, сонячними панелями та «зеленою рікою» — парком, який перерізатиме НАС уздовж. Передбачається, що там житимуть 6,5 мільйона людей, на площі в 700 км2, що можна порівняти з Києвом.
Нова столиця трохи менше як повністю складається з мегаломанських проєктів:
- хмарочос Oblisco Capitale у формі давньоєгипетського обеліска стане найвищим у світі: один кілометр заввишки, 165 поверхів;
- інший хмарочос, Iconic Tower, буде найвищим в Єгипті та Африці;
- вже згаданий парк — вдвічі більший за нью-йоркський Централ-парк;
- парк розваг — найбільший у світі, вчетверо більший за Діснейленд;
- стадіон — другий за розміром в Африці;
- коптський собор Різдва Христова — найбільший за площею православний храм у світі;
- велетенську ділянку площею 90 км2 займатиме комплекс міністерства оборони — Октагон, який перевищуватиме американський Пентагон за загальною площею будівель.
Загальна вартість будівництва нової столиці з нуля оцінюється в 40-65 мільярдів доларів. Його великою мірою фінансують єгипетські військові. Президент Абдель Фаттах Ас-Сісі — колишній голова міноборони, який прийшов до влади внаслідок військового перевороту 2013 року. Головний підрядник — компанія ACUD, якою володіють міністерства оборони (51%) та житлового будівництва (49%).
Перший час значну частку інвестицій забезпечували компанії з ОАЕ, зараз активним інвестором виступає Китай.
Армія платить — і армія отримає грандіозні прибутки, наголошує Al Jazeera. ACUD не лише заробить на продажу житла в новій столиці — а це вже недешеві квартири; на сайтах нерухомості складно знайти квартиру в НАС площею меншою за 150 м2 і дешевшу за 100 тисяч доларів. Прибутки принесе також продаж нерухомості, яка звільниться в Каїрі після переїзду сотень державних і дипломатичних установ. Більшість із цих будівель розташована в самому центрі, часто просто біля площі Тахрір, і кожна коштує мільйони доларів.
Вже зрозуміло, хто житиме в новому місті — військова, політична та соціальна верхівки. Стара столиця, Каїр, зі сміттям і забрудненим повітрям, відсутністю гідного житла, розваленими маршрутками замість нормального громадського транспорту та всіма іншими проблемами буде кинута напризволяще. Влада та багатії просто збудували собі «елізіум».
Візуалізація проєкту
Футуристичний рай, який собі намалювали єгипетські можновладці, — насправді урбаністичне пекло, вважає блогер-урбаніст Адам Самсінг. Перше, на що він звертає увагу, — хмарочоси та велетенські споруди. Багатоповерхові будинки споживають забагато енергії, не є екологічними, позбавляють мешканців громадських просторів і ускладнюють транспортну систему.
Оскільки мегаполіс будується з нуля посеред пустелі, навіть парк буде вкрай неекологічним проєктом, адже споживатиме неймовірні об’єми води.
Та найбільшою проблемою Адам Самсінг вважає проєкт житлових кварталів. Вони розділені магістралями на шість-вісім смуг, у той час як громадський транспорт зведено до мінімуму. Таке планування нагадує американські передмістя, де мала щільність робить відстані більшими, що змушує людей покладатися на машини та ускладнює соціальні зв’язки.
