Росія обстрілює наземні цілі ракетами С-300 не через безпорадність. Вона використовує їх як зброю терору
Військовий експерт і дослідник воєнної історії ChrisO вважає, що використання Росією радянських ракет С-300 не є свідченням її безпорадності, як багато хто думає. Наводимо переклад треду.
Новина про те, що Росія обстрілює наземні цілі ракетами С-300, породила чимало коментарів на кшталт "О, Боже! Росія у розпачі". Я думаю, що ця думка є хибною.
Легко уявити ракету класу "земля-повітря": це наземна ракета, яка летить з величезною швидкістю, щоб націлитись і знищити повітряні засоби противника. Але у випадку з С-300 росіяни вчинили дещо інакше.
Розроблена наприкінці 1960-х та у 1970-х роках зенітно-ракетна система С-300 використовує понад 20 варіантів ракет. Зараз Росія використовує ракети 5В55К, 5В55Р і 48Н6 з осколково-фугасними боєголовками вагою до 144 кг.
Це дуже ефективна система, яка є частиною ширшого комплексу, що включає, крім ракети-носія, оглядовий радар дальньої дії, командні машини та радар ураження. Елементи системи можуть бути розташовані на відстані до 40 км одне від одного.
Радар дальньої дії може відстежувати об'єкти на відстані до 300 км. Кожен батальйон має 6 пускових установок із 2 ракетами на кожній. За вказівкою з командної машини пускові установки, розташовані якнайкраще, відкривають вогонь по цілі. Радар ураження може наводити до 12 ракет одночасно.
Це широко використовувана система, яку, окрім Росії, експлуатують 16 комуністичних чи колишніх комуністичних країн. Три країни НАТО тепер або раніше експлуатували її: Болгарія, Словаччина та Греція. Словаччина передала зенітну систему С-300 Україні.
За даними Білорусі, С-300 може вражати наземні цілі на відстані до 120 км. Насправді вона може рухатися набагато далі – випробування у 1980-х роках показали, що С-300 може подолати 400 км по балістичній траєкторії, досягаючи висоти 70 км.
Основним обмеженням є система наведення. Попри те, що Радянський Союз розробив С-300 із можливістю дії «земля-земля», вони не знайшли практичного застосування цієї системи. Натомість вони покладалися на спеціальні системи «земля-земля», такі як ОТР-21 "Точка".
До 2010-х років ситуація змінилася: «Точку» поступово зняли з виробництва, замінивши її дорожчим «Іскандером», а в арсеналах Росії були великі запаси С-300, які замінювали на потужніші С-400. Тому С-300 були витратним матеріалом.
За даними українського уряду, росіяни модернізували С-300 засобами супутникової навігації. Тепер ці ракети здатні здійснювати наземні атаки з більшою (хоча все ще обмеженою) точністю, ніж це було можливо з немодифікованими С-300.
Це не нова можливість. У жовтні 2011 року збройні сили Білорусі відпрацьовували ураження модифікованими С-300 «важливих наземних цілей на території потенційного противника».
Подібні навчання відбулися в Росії в травні 2017 року, коли «Російська газета» повідомила, що підрозділи Східного військового округу Росії випустили п'ять ракет С-300 по імітаційному «невідомому озброєнню» ворожої техніки під час навчань.
За інформацією РІА "Новости", С-300 "отримують свої координати від розвідувальних підрозділів сухопутних військ". Білоруські ЗМІ стверджують, що для наведення бортової інерціальної системи С-300 використовує задані перед пуском координати цілі.
Координати можна оновлювати під час польоту по радіоканалу. На кінцевій фазі ракета використовує напівактивне радіолокаційне самонаведення для виведення на ціль.
За повідомленнями, С-300 використовувалися для ураження наземних цілей у Луганській, Донецькій, а останніми днями й у Миколаївській областях, хоча, за словами голови Миколаївської ОВА, їхня точність та ефективність низькі.
Їхній вплив також, ймовірно, досить обмежений – одна з будівель, уражених у Миколаєві, готель зазнав незначних ушкоджень. 144-кілограмова боєголовка — це не жарт, але це мало у порівнянні з такими великими ракетами, як "Калібр".
Я не думаю, що використання Росією цих ракет є ознакою розпачу. Вона має великий запас цих ракет, можливо, десятки тисяч, і вона використовує всі наявні можливості, щоб виграти війну в Україні. Якщо вона має багато витратних ракет, чому б їх не використовувати?
Враховуючи неточність і невелику боєголовку, я не думаю, що ракети С-300 можуть бути дуже корисним як зброя наземного нападу. Найпевніше, їх використовують просто через доступність і більше як зброю терору, ніж для досягнення суто військових цілей.
