Як розвивалися воєнні дії за останній місяць – звіт OSINT-аналітика

Український театр військових дій, день 124-148. Наприкінці червня — на початку липня тут відбулося кілька важливих змін. Збройним силам РФ вдалося захопити Луганську область, але на інших фронтах просунутися майже не вдалося.

Нині підрозділи армій РФ та України перебувають у відносному паритеті уздовж усієї довгої лінії фронту. Якщо силам РФ не вдасться швидко розв'язати проблему знищення своїх командних пунктів, складів забезпечення та ключових ліній комунікації, найімовірніше, ЗСУ зможуть порушити цілісність російського захисту.

Харківський оперативний район 28 червня – 20 липня 2022 р.

Армії РФ досі бракує сил на якісь масштабні дії, хіба тільки локально захоплювати території, втрачені під час травневого контрнаступу ЗСУ. Найімовірніше, росіяни вкладатимуть час і ресурси в посилення захисту критичної інфраструктури.

Попри те, що ЗС РФ точно не облишили спроб розширення контролю територій на харківському оперативному районі, їм бракує атакувальної сили й у підсумку щонайбільше їм вдаються лише незначні просування на територіях, що вони їх втратили у травні цього року. Втім, такі просування не варто недооцінювати чи применшувати. ЗС РФ наразі конче необхідно відновити контроль над трасами Т2117, Е105, Т2104, а також М03, аби організувати умови для подальших оперативних дій проти міста Харків та/або на півдні Харківської області.

ЗСУ досі має достатньо потуги для завдання втрат ЗС РФ, що мають на цьому оперативному районі напрямку доволі обмежений атакувальний потенціал. Одначе, посилене застосування засобів РЕБ росармією має значний вплив на ударні дрони ЗСУ, що задіюються за лінією зіткнення (ЛЗ). Через це росармія здобуває можливість застосовувати максимум свого бойового потенціалу для зосереджених атакувальних дій. Це призвело до певних успіхів – зокрема, їм вдалося розширити ЛЗ на захід в бік н.п. Уди, а також стабілізувати ЛЗ на відрізку від Тернової до Веселого.

Захоплення Рубіжного лишатиметься пріоритетною задачею для ЗС РФ, однак суттєва атака на цьому напрямку не видається можливою у найближчому часі. Росіяни, скоріше за все, витрачатимуть час та ресурси на посилення оборони критичних інфраструктурних об’єктів та баз постачання по всій окупованій частині території Харківської області, з метою зменшення ефективності далекобійних систем ЗСУ (зокрема, HIMARS), а також партизанських атак. Потік забезпечення до передових підрозділів, завдяки якому забезпечуються оперативні успіхи ЗС РФ, схоже, наближається до переломного моменту.

Наступні 100 годин: українські сили продовжать дії зі стримання ЗС РФ у північному анклаві. Схоже, продовжуватимуться контратаки ЗСУ вздовж траси Т2117 з метою звільнення Цупівки, а також вздовж траси Е105 у бік Дементіївки. Російські сили продовжуватимуть утримувати та підсилювати оборонні позиції, що захищають основні шляхи, які ведуть до російсько-українського кордону на захід від Сіверського Донця, між Козачою Лопанню та Зеленим, а також намагатимуться витіснити ЗСУ південніше – з Тернової, Рубіжного та Веселого. Ймовірно, атаки росармії на Уди та Соснівку продовжуватимуться.

Донецький оперативний район: 28 червня – 21 липня 2022 р.

Окупація Луганської області стала важливою операційною віхою для російської армії. Це перший реальний великий успіх Росії від початку повномасштабного вторгнення. Операційна група ЗС РФ «Ростов» перебуває в ідеальній позиції, щоб прорвати найслабшу лінію оборони ЗСУ на півночі Донецької області, якщо росіянам і далі вдаватиметься уникати ближнього бою, а натомість вести масовані артилерійські обстріли за підтримки електронних засобів (що знижують ефективність українських безпілотників), завдяки чому війська поступово захоплюють території і досягають оперативних цілей.

На заваді планам росіян стають дальні артилерійські постріли з боку українців. Якщо ЗСУ вдасться і далі обстрілювати склади боєприпасів та палива в глибині захоплених росіянами територій, є шанси, що українці повторять свій успіх перших місяців вторгнення, коли на Київщині наступ росіян поступово звівся нанівець.

Збройні сили РФ іще до появи на фронті систем HIMARS були близькі до краю своєї спроможності проводити масовані артилерійські обстріли Донбасу (зважаючи на доступність і якість артилерійського забезпечення), тепер ця проблема тільки поглибилася.

Найголовніше для армії РФ — навчитися точніше влучати у скупчення українських військ, логістичні вузли та критичну інфраструктуру, ефективніше нищити шляхи постачання західної зброї, а також створювати локальні виступи та котли, які можна ефективно нищити в наземних атаках. Головним свідченням покращень у цих царинах для росіян стало б активніше використання БПЛА (їх має поставити Іран), зниження ефективності українських безпілотників, покращення співпраці між повітряними та наземними силами, ефективніші влучання по стратегічно цінних цілях ЗСУ, пошук способів уникати українських обстрілів у глибокому тилу. Малоймовірно, що в усіх цих царинах росіяни досягнуть значних покращень, але вдосконалення навіть кількох напрямків буде достатньою передумовою для відновлення операційної ініціативи збройних сил РФ наприкінці літа і на початку осені. 

Наступні 100 годин: російські сили продовжуватимуть наступальні дії вздовж трас, що ведуть до Сіверська через Серебрянку та закріплюватимуться в районі Берестового, на трасі Т1302. ЗС РФ, ймовірно, вдадуться до атаки на Сіверськ з північного та південного сходу. Триватимуть спроби просування на північ уздовж траси М03 в напрямку Бахмута та Авдіївки. Російські сили так само не полишатимуть спроб обійти оборонні укріплення ЗСУ шляхом наступу із заходу на схід по трасі Барвінкове – Слов’янськ. Артилерія ЗСУ надалі завдаватиме ударів углиб територій, що перебувають під окупацією РФ, щоб знизити темпи російських наступальних дій – пріоритетними цілями будуть склади БК та палива.

Запорізький оперативний район: 28 червня – 21 липня 2022 року

Дії росіян та українців на запорізькому оперативному напрямку надалі обмежуються локальними атаками, спрямованими на покращення тактичного становища, – зазвичай на рівні батальйону чи нижче. Найінтенсивнішими лишаються артилерійські дуелі між батареями ЗСУ та ЗС РФ.

Ймовірно, залучення нових підрозділів ЗСУ на запорізькому напрямку може свідчити про намір здійснення більшої контратаки, у порівнянні з наступальними діями в районі Вугледара наприкінці червня. Така контратака могла б мати на меті відтягування сил РФ з району Горлівки – Донецька та послаблення тиску на Авдіївку, або у кращому разі – поставити під загрозу контроль росіян над ключовим залізничним вузлом у Волновасі.

На решті лінії фронту в районі Запоріжжя ЗСУ, найпевніше, віддаватимуть перевагу координуванню діяльності партизанів з ударами високоточною далекобійною артилерією – з метою подальшого нищення окупаційної влади та зменшення потенціалу російської логістичної інфраструктури.

Найближчі 100 годин: українські сили продовжуватимуть локальні атаки між Мар’їнкою та Вугледаром. ЗС РФ надалі підсилюватимуть оборонні позиції між Василівкою та Гуляйполем, а також збільшуватимуть окупаційний контроль у Маріуполі, Мелітополі, Токмаку та Енергодарі.

Херсонсько-одеський операційний район: 28 червня – 21 липня 2022 року

Український контрнаступ на півночі Херсонщині та в районі Херсона став найбільшим успіхом ЗСУ за останні 24 дні. Підрозділам ЗСУ вдалося просунутися на позиції за 10-12 кілометрів від Херсона – доволі сильно вглиб російської оборони.

Російські контратаки на плацдарм в районі Давидового Брода досі не призвели до провалу української оборони, навіть попри потужну підтримку артилерії. Проте, попри усі первинні успіхи українського контрнаступу в районі Херсона, за останні 24 дні він не призвів до відчутних результатів. Російська оборона поки тримається – навіть попри покращення якості роботи української артилерії, а також вибіркових авіа-, ракетних ударів та застосування ударних дронів, на додачу до введення у бій систем HIMARS та інших високоточних далекобійних артилерійських систем.

ЗС РФ своєю чергою покращили свої системи ППО, зону дії РЕБ, а також пришвидшили контрбатарейну боротьбу, щоб компенсувати недостатній рівень боєздатності своїх підрозділів. Підрозділи ЗСУ та ЗС РФ перебувають в умовному паритеті вздовж лінії фронту, через що ЗСУ має труднощі із захопленням ключових вузлів постачання і не можуть таким чином ускладнити довготривалу оборону Херсона для ЗС РФ з точки зору постачання.

Утім, якщо ЗС РФ не вдасться швидко адаптуватися до частих влучань у їхні командні пункти, склади БК та ключові канали постачання, то – цілком ймовірно – українці зможуть знайти слабке місце у російських оборонних операціях і таким чином здобудуть вікно можливостей для координованих зусиль ЗСУ та партизанських сил з метою прориву російської оборони у Херсоні та здобуття значної оперативної перемоги.

Найближчі 100 годин: російські сили продовжуватимуть активну оборону Херсонської області. Українські війська не полишатимуть спроб розширити плацдарм у районі Давидового Брода, просунутися в районі Снігурівки, а також протиснути ще дужче вглиб російської оборони на півночі Херсонської області. Війська РФ продовжать завдавати ракетних та артилерійських ударів по Миколаєву та Одесі.

З повною версією аналітики, яка містить детальні карти за усіма напрямками, можна ознайомитися за цим посиланням.

стратегія хід війни тактика