Що криється за загостренням у відносинах Косова і Сербії
На Балканах загострилося напруження між Сербією і Косово. "Тексти" зібрали основну інформацію про те, що відбувається у регіоні та думки експертів щодо нового витка давнього конфлікту.
Після неспокійної ночі вранці 1 серпня ситуація на сербсько-косовському кордоні залишалася напруженою, повідомляє місцевий кореспондент Радіо Свобода.
Косовський уряд на пропозицію влади Сполучених Штатів виніс рішення про відтермінування на 30 днів двох постанов, які спричинили масові протести косовських сербів. Йдеться про автомобільні номерні знаки та про особисті посвідчення громадян.
Раніше косовська влада попередила, що, починаючи з 1 серпня, через кордон пропускатимуть лише автомобілі з косовськими номерними знаками та що всі громадяни повинні мати косовські паспорти. За підтримки Белграда косовські серби відмовляються брати будь-які документи, видані органами Республіки Косово, оскільки вони вважають себе громадянами Сербії.
Постанови влади в Приштині були винесені ще в червні. Вони при цьому посилалися на угоду двох урядів, що була підписана десять років тому.
Белград відреагував 31 серпня. Президент Александар Вучич у надзвичайному зверненні до громадян заявив, що серби у Косові опинилися у великій небезпеці та що Белград не залишить їх без захисту.
Після його заяви серби в Косові заблокували магістральні шляхи на півночі Косова й пункти перетину кордону Брняк і Яріньє, на яких відразу розташували підрозділи косовської поліції. Албанські джерела стверджують, що серби в окремих місцевостях застосували вогнепальну зброю. Однак інцидентів не було. В північній частині Косовської Митровиці, де мешкають лише серби, упродовж дня й ночі постійно було чути алармні гудки, дзвонили церковні дзвони. До ранку був відкритий лише пункт Мердаре, на якому стояли кількакілометрові черги.
Минулої ночі президент Сербії Александар Вучич провів нараду з начальником Генштабу й чільними генералами, після якої було оприлюднене повідомлення, що сербські підрозділи в жодному випадку не перетинали косовський кордон (в Сербії називають його «адміністративною лінією»). Відтак сербський президент заявив: «Сербія не буде здаватися й переможе». У зверненні до громадян він кілька разів наголосив, що збереження миру є основною метою Белграда.
Однак міністр закордонних справ Нікола Селакович сказав, що «косовським сербам готують пекло», а депутат від президентської партії Владімір Джуканович попередив, що Сербія «могла б розпочати процес денацифікації Балкан».
Президентка Косова Вйоса Османі заявила, що глава Сербії «намагається дестабілізувати ситуацію в регіоні». Вона закликала косовських сербів не піддаватися пропаганді Белграда.
Сербія не визнає незалежності Косова, а також його права вводити правила та норми, такі, як реєстрація легкових і вантажних автомобілів. Більшість країн ЄС визнають Косово, але Росія та Китай – союзники Сербії – ні. До речі, Росія оперативно відреагувала на загострення на Балканах, російське МЗС заявило про "дискримінаційні утиски косівських сербів", які здійснюють "приштинські радикали", а також, що "лідери Косово навмисно йдуть на загострення, щоби запустити силовий сценарій".
Україна також не визнає незалежність Косова. Як пояснив радник глави МВС Вадим Денисенко в ефірі телемарафону, якщо Україна визнає Косово, то це значно послабить її позицію щодо Криму.
ЄС намагався налагодити діалог між двома балканськими сусідами понад десять років, але поки що ці зусилля не привели до нормалізації відносин.
Редакторка порталу "Балканський оглядач" Наталія Іщенко розповіла у коментарі Суспільному, що некоректно називати ситуацію, яка зараз склалася між Косово і Сербією, ситуацією на кордоні, адже це комплексна криза, яка "має загостритися завтра або через кілька годин", і причиною її не є лише вимога переоформлення документів та автомобільних номерів.
"Насправді Косово хоче, щоб серби, які живуть там, нарешті визнали, що вони живуть саме в Косово, а не в Сербії. Серби відповідно категорично проти цього. І Белград їх у цьому підтримує. Тобто, звісно, що якісь папери самі по собі не можуть бути причиною конфлікту, а саме сенс, який закладений у цих паперах", — пояснила вона.
Сенс же, за словами експертки, у тому, що Косово хоче затвердити себе як незалежна країна, а Сербія цього не хоче.
"Саме ці події не пов'язані з війною в Україні. Якби в Україні був абсолютний мир і тиша, я думаю між Косово і Сербією відбувалося б те, що саме зараз відбувається. Але через події в Україні, звісно, ця ситуація між Косово і Сербією виглядає по іншому. Вона стає більш напруженою і більш небезпечною", — додала Іщенко.
На її думку, якщо буде загострення на Балканах, то світ відверне свою увагу від подій в Україні і буде більш ретельно займатися врегулюванням вже цього конфлікту, адже Косово і Сербія розташовані ближче до центру Європи.
Народна депутатка Соломія Бобровська вважає, що Україна не має бути пасивним спостерігачем конфлікту на Балканах.
"Україна ніколи не визнавала Косово, дотримуючись поваги до суверенітету Сербії. Неостанню роль зіграли тоді ще близькі відносини з Росією, яка Сербію традиційно підтримує. Водночас Косово визнають 26 з 30 держав-членів НАТО і 22 з 27 держав-членів ЄС. Не визнають Кіпр, Греція, Іспанія, Словаччина та Румунія.
Але дивімося між рядків і шукаймо, чиї вуха стирчать з цієї історії між Приштиною та Белградом.
1) "Зараз я вам покажу, звідки на Б̶і̶л̶о̶р̶у̶с̶ь̶ Сербію готувався напад, я карти приніс, і якби не був завданий превентивний удар..." — ви щойно прослухали короткий переказ виступу сербського лідера Александра Вучича сьогодні вдень.
2) "Сербія змушена буде почати денацифікацію Балкан" — заява одного з членів партії Вучича.
3) Сербія заявляє, що захищає сербів в інших країнах (зокрема і в Косово), яких буцімто всі ображають.
4) Росія завжди, ще з часів югославських воєн, а до того — Першої світової та російсько-турецьких війн, підтримувала сербів. Серби своєю чергою завжди підтримували Росію. І навіть зараз, після нападу на Україну, Сербія відмовилась вводити санкції проти Росії.
Висновки робіть самі.
Я ж лиш скажу, що так, потенційно, збройний конфлікт у Косово може спричинити зменшення уваги до війни в Україні. Але Україна не має стояти осторонь світових конфліктів, як ми часто робили. Наша роль — прояснити, хто на Балканах — Росія в мініатюрі. І хто розпалює нестабільність у регіоні, який і так завжди вважався пороховою діжкою. Якщо ми зможемо показати світові зв'язки — рішучість добити кремлівську гниду може лише зрости.
Відтак, Україна не має бути пасивним спостерігачем зараз, а зробити свій наступний крок у цій великій грі на великій шахівниці Європи та світу", — написала Бобровська.
