Розбір одної маніпуляції. Пояснюємо, як сюжет CBS News просуває російську дезінформацію
Документальний фільм CBS News про проблеми з постачанням допомоги в Україну (стаття про фільм на сайті CBS тут), що вийшов 4 серпня, став, напевне, першим прикладом проросійської пропаганди у формі відео, створеним у авторитетному західному ЗМІ. Але, безумовно, не останнім. Російська дезінформаційна машина докладає багато зусиль, аби переконати Захід в тому, що його зброя або не ефективно використовується, або потрапляє на чорний ринок. Російські пропагандисти навіть створюють фальшиві сторінки у "чорному інтернеті" з начебто оголошеннями про продаж західної зброї з України. Ми дослідили такий приклад тут.
Найголовніше у цій документалці винесено на початок і в заголовок статті, яка йде разом із відео:
“Чому військова допомога Україні не завжди доходить до фронту: “Приблизно 30% досягає фінального місця призначення””
Тобто у читача/глядача одразу формується абсолютно хибна, абсурдна думка про те, що 2/3 зброї десь щезає, і що таким чином постачання зброї для України – це неефективна витрата ресурсів. Далі в матеріалі глядачу додатково розказують, що постачання зброї Україні – це не лише неефективно, але й може бути дуже небезпечно.
Насправді, якщо виправити цей маніпулятивний заголовок із урахуванням того, що фактично є у відео, згідно базових стандартів журналістики вийде наступне:
Чому нелетальна військова допомога Україні від однієї з багатьох волонтерських організацій не завжди доходить до фронту: “Приблизно 30% досягає фінального місця призначення” згідно з оцінкою керівника цієї організації (але причиною може бути зовсім не корупція, а характер бойових дій).
Це все, що варто знати про цей матеріал (крім того, що його зняли наприкінці квітня, як зазначила редакція в оновленні матеріалу). Проте, якщо ви дуже хочете деталей, читайте далі.
Оновлено: 08.08.2022: CBS News змінило заголовок, текст і частково фільм. Заголовок тепер звучить як:
Чому військова допомога в Україні можливо не завжди доходить до фронту?
Відчуйте різницю з попереднім варіантом! Однак, стара версія заголовку встигла за три дні зробити свою справу. До того ж, сам відеоматеріал залишається доволі сумнівним.
Отже, з назви відео ми вже зрозуміли, що “70% військової допомоги випаровується по дорозі”. Далі з перших двадцяти секунд глядач дізнається, що це ще й небезпечно:
Тому що за цей час представниця Amnesty International Донателла Ровера (брала участь у створенні скандальної доповіді про Україну, що фактично виправдовує застосування російських ударів проти цивільної інфраструктури) розказує нам, що:
1) по-перше, вона не має жодного уявлення, як здійснюється постачання зброї в Україні і 2) по-друге, вона пам’ятає про поганий досвід попередніх разів, коли зброя, передана США в Іраку, Лівії та Афганістані, потрапила в зовсім інші руки.
Ми так ніколи і не дізнаємось, чому саме Amnesty International була запрошена для коментарів щодо постачань військової допомоги, а не представники ЮНЕСКО або Світової Організації Здоров’я, наприклад. Її коментарі з’являться у відео ще раз, на 18:45 хвилині.
Після цього з'являється Джонас Оман – схоже, цілком порядна людина, він займається допомогою Україні з 2014 року. На кадрах, де він їде в авто, він говорить про те, що за його оцінками близько 30-40 % допомоги, яку він із колегами завозить з Литви, потрапляє на фронт (саме ці слова винесені в заголовок). Однак ми не знаємо, в якому саме контексті це було сказано: фраза може стосуватися бюрократії на митниці або труднощів з доправленням на фронт через російські обстріли (пізніше на відео ми побачимо і перше, і друге).
Далі ми бачимо західного експерта з безпеки Чарльза Купчана, відомого своєю проросійською позицією. На цьому відео він дуже стриманий, і його головна роль, його головний меседж – це те, що постачання зброї Україні є дуже небезпечним через ризик початку конфлікту з ядерною країною.
Більшість матеріалу є нормальною документалістикою з кадрами про волонтерів і військових, однак змонтовано все таким чином, щоб підтвердити заголовок. Декілька прикладів:
Так, на 14:48, коли закадровий голос автора розповідає про дуже велику проблему з корупцією в Україні і про те, що зброя (можливо! – доказів немає) може потрапити на чорний ринок, на фоні ми бачимо кадри з HIMARS.
Близько 16 хвилини Джонас Оман розповідає, як вони навчилися майстерно обходити українську бюрократію і корупцію. І одразу після цього йде фрагмент про дрон вартістю 200 тисяч доларів, який купили волонтери. Монтаж зроблений таким чином, що глядач не одразу розуміє, що це був не хабар, а власне те, чим займається Джонас: поставляє необхідні товари на прохання одного з підрозділів ЗСУ, які використовують цей дрон на фронті.
У відео є ще один герой – екс-піхотинець Енді Мілбурн, який щиро переймається тим, що на фронті не вистачає зброї, щоб бити росіян. На його думку, контроль за постачанням військової допомоги недостатній. Однак тут є ще одна цікава деталь – коментарі були записані ще наприкінці квітня, судячи з рослинності і кольорових кодів на українських військових та оновлення від СВS.
Його точка зору використовується, щоб сіяти сумнів у ефективності допомоги, однак це бачення базується на дефіциті озброєнь, який був кілька місяців тому, за оцінкою людини, яка не може мати доступу до загальної картини з постачанням і розподілом зброї.
В результаті ми маємо документальний фільм від солідної американської телекомпанії, співавтором якого є не просто журналіст, а цілий керівник напрямку документалістики CBS (Адам Ямагучі), що фактично підриває віру в ефективне використання Україною військової допомоги від США.
У фільмі відсутні докази того, що зброя потрапляла кудись на чорний ринок.
Маніпулятивний заголовок базовано на точці зору єдиного волонтера, який розповідає про свою практику і не має стосунку до урядової допомоги США. В матеріалі додатково просувається й та думка, що постачання зброї – не лише неефективне через корупцію в країні, але й небезпечне через ризик, що вона або потрапить в погані руки, або через неї почнеться ядерний конфлікт.
Ми не знаємо внутрішньої кухні редакції CBS. Нам також невідомо, чому фільм, знятий у квітні, оприлюднили саме зараз, коли Росія активізувала свою інформаційну кампанію, спрямовану на припинення постачання західної зброї в Україну. Можливо, це збіг, а можливо, й початок другої фази інформаційної війни Росії проти України. Фази, під час якої, за словами Євгена Федченка, буде просуватися сумнів щодо того, чи справді допомога Україні – в першу чергу військова – є в інтересах Заходу?
Враховуючи те, як російські наративи з'являлися у відомих західних ЗМІ раніше (дослідження про це на прикладі британських медіа читайте тут), припускаємо, що цей матеріал буде не останнім продуктом проросійської пропаганди від солідного медіа зі світовим ім'ям..
