Активісти розпочали кампанію з вимогою відставки керівництва Amnesty International: як долучитися
Активісти, волонтери, правозахисники і медійники розпочали кампанію зі звільнення центрального офісу Amnesty International через оприлюднення організацією скандального некомпетентного звіту (петицію можна підписати тут). Громадська активістка і головна редакторка "Гендер в деталях" Тамара Злобіна пояснює, що не так із подібними організаціями й чому українці мають неодмінно домогтися звільнення керівництва Amnesty International. Далі пряма мова.
Давні правозахисні організації мають однакову біду – і Amnesty, і Міжнародний червоний хрест, Human Rights Watch і багато інших.
Засновані ідеалістами й проривні у свій час, зараз вони перетворились на неповороткі корпорації, які працюють насамперед на себе.
Чому так сталося?
Чим відомішими ставали організації, тим більше отримували пожертв. Чим більше пожертв – тим більше вимог до контролю, як витрачаються гроші. Процедури, правила, звітність росли і множились.
Зараз ці організації-корпорації працюють насамперед, щоб виконувати власні правила. Якщо для того, щоб допомогти людям, ці правила треба порушити або змінити – вони цього не роблять. Вони просто НЕ ДОПОМАГАЮТЬ. Бо так безпечніше для керівництва, яке має стотисячні зарплати та високий статус.
Наприклад, коли МКЧХ зібрав понад 100 мільйонів пожертв на відбудову після землетрусу на Гаїті, вони їх не вкрали – а просто не витратили. Бо їхні власні бюрократичні процедури не дозволяли ні будувати самим, ні укладати договори з місцевими будівельниками, бо в тих не було якихось потрібних документів західного зразка.
І вони ігнорували пропозиції місцевого офісу, потім центральне керівництво виписало собі річні премії за успішний порятунок світу і перерозподілило гроші на інші напрямки, де витрачати їх було безпечно.
А після публікації розслідування цього лайна керівництво спихнуло все на гаїтянський офіс, мовляв, ті не забезпечили дотримання процедур прозорої витрати грошей, і вони, бідолашки, нічого не могли зробити. І вийшли сухими з води.
Тому проблема – справжня проблема з Amnesty International – що такі організації мають мільйонне членство – мільйони людей на місцях по всьому світу, які справді вірять в цінності й справді чесно борються, часто під загрозою небезпеки.
99% цих активістів – волонтери, вони не отримують зарплати та ще й вкладають свої кошти.
Читайте також: "Спотворення реальності та створення фальшивого балансу між злочинцем і жертвою". Звіт Amnesty International обурив Україну
Натомість керівництво організацій – корумповані західні колоніальні козли_ні. Корумповані – це не обов'язково їм носять конверти. Вони можуть просто сприймати свою роботу як хороше джерело доходу і не хотіти нічого змінювати. Не хотіти ризикувати.
Не напрягатися бюрократичними процедурами, які роблять діяльність на місцях неможливою.
Я вважаю, що це неправильно, що їх треба звільняти, що в центральних офісах мають керувати люди "з полів", які бачать життя адекватно (з України, з Гаїті, з Сирії). Які готові говорити зі всіма на рівних, а не зверху вниз. Які не бояться змінювати процедури та правила, щоб організація працювала на свої цілі, а не на безпечне сите життя центральних офісів.
Просто сказати "та пох на них" – не варіант. Вони великі та впливові, і всякі Бекхеми, коли збирають багато мільйонів для України, передають їх МКЧХ. Бо "Повернись" живим на заході ніхто не знає, і грошей їм не дасть.
Закенселити "Амнесті" неможливо – це 10 млн волонтерів. І не потрібно – бо більшість з них хороші люди, які борються за правильні речі. А от змінити керівництво, внутрішні бюрократичні процедури та політики – потрібно і необхідно.
Уже зараз центральний офіс Amnesty International намагається скинути провину на українських працівниць, які звільнилися, називає критику звіту "емоційною реакцією" і повністю відмовляється від будь-якої відповідальності.
Їхня реакція – ну так, українчики розхвилювалися, ми розуміємо. "Нам шкода, що завдали вам болю".
На те, що їхній звіт тягають російські посольства і прямо кажуть – наступний раз, коли ми розбомбимо школи і багатоповерхівки, знайте, що ми мали право так зробити – от навіть Амнесті сказали, що там українські військові – нуль, НУЛЬ реакції.
Західні колоніальні козлині, які все це зробили та продовжують робити, мають імена.
Це Агнес Каламар – керівниця центрального офісу Amnesty International.
І Донатела Ровера – керівниця Департаменту розслідувань. Остання ще й розказувала журналістам, що не бачила в Україні західної зброї.
І ось конкретно ці люди мають піти, і саме їхня кар'єра має бути зруйнована.
Логотип Amnesty Internrational, обіграний художником Нікітою Тітовим
Це реально зробити – бо вони не "володіють" організацією. Якщо їх далі аргументовано критикувати, рада Amnesty буде вимушена їх позвільняти – за професійні помилки, які демонструють некомпетентність і суперечать місії організації.
Ось петиція за звільнення керівництва Амнесті: https://www.change.org/.../to-the-board-of-amnesty...
Підпишіться, будь ласка, і розкажіть своїм друзям. Наша перемога – це звільнення центрального офісу, і цього треба добитися.
Таке ми почнемо змінювати ВСІ міжнародні організації – вони побачать, що по-старому вже не можна.
