Влада під ширмою євроінтеграції хоче протягнути законодавчі зміни, що грають на руку Росії

7 встановлених ЄС передумов для початку переговорів про вступ України використовуються як привід для появи у текстах справді потрібних законопроєктів норм, що розбалансовують українське законодавство, шкодять національній безпеці та грають на руку Росії.

Яскравий приклад – проєкт закону «Про медіа». В оприлюдненому оновленому тексті цього проєкту поруч із прогресивними нормами є і відверто неприйнятні.

По-перше, відкидається висновок профільного комітету парламенту від 14 липня 2020 року, ухвалений після протестів проти русифікаторських норм первісного законопроєкту про медіа. Висновок і внесений на його виконання 27 липня 2022 року проєкт Постанови передбачають ухвалення закону в першому читанні зі змінами, що усувають ці неприйнятні норми. Але в оновленому законопроєкті, оприлюдненому 15 серпня, ці зміни відсутні. Натомість знову з’явилися ті самі норми, які викликали обурення й акції протесту два роки тому – можливість безкарно порушувати квоту на українські пісні на радіо на 10%, послаблення механізмів контролю за фільмами з артистами-рашистами тощо.

По-друге, оновлений варіант законопроєкту «Про медіа» знищує важливі норми, внесені в законодавство після 24 лютого. Наприклад, у проєкті відсутня заборона відтворення фонограм та кліпів російських співаків і санкції за її порушення. Це пряма спроба перекреслити закон 2310-ІХ, ухвалений у червні 2022 року конституційною більшістю парламенту.

По-третє, нова редакція проєкту «Про медіа», по суті, знищує Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці. Цей інструмент діє 7 років і довів свою ефективність. Мінкульт вносить до Переліку прізвища осіб, подані СБУ, РНБО і Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення. В Україні заборонено концерти, гастролі, а головне – демонстрацію фільмів і серіалів за участю цих осіб. Відповідно до вже згаданого закону 2310-ІХ з 7 жовтня Перелік вестиме апарат РНБО, а пропозиції подаватимуть СБУ, Мінкульт і Нацрада. Але закон про медіа може зруйнувати цей механізм, який заважає близьким до нинішньої влади структурам безкарно транслювати серіали за участю артистів-рашистів. Перелік визначатиме голосуванням Нацрада, більшість у якій становлять висуванці олігархічних медіахолдингів. Без жодної відповідальності, якщо рішення «не набере голосів». При цьому підстави для включення до Переліку значно звужено. Такі зміни захищають не Україну від артистів-рашистів, а навпаки – рашистів від включення до Переліку.

Попри спроби виправдовувати ці зміни «євроінтеграцією» і «правами людини», по суті це розмінування нашого культурного кордону з Росією в умовах війни.

Ще один приклад – закон про національні меншини. В оприлюдненому тексті законопроєкту штучно закладено розбіжності з чинними законами, зокрема із законом про мову. Дійшло до того, що замість визначеного Конституцією України, українським і європейським законодавством терміну «національні меншини» в проєкті використовується сурогатна назва «національні спільноти».

Ситуація може повторитися і з законопроєктом про англійську мову. Слушну ідею про ширше вивчення і застосування англійської можуть довести до абсурду на кшталт надання їй якогось особливого статусу.

Влада блокує навіть ті важливі для національної безпеки рішення, які вже ухвалені й мають широкий консенсус у парламенті та суспільстві.

Всупереч Конституції президент України два місяці не підписує закон 2309-ІХ про заборону книжкового імпорту з Росії та Білорусі. Глава держави демонструє зневагу до парламенту, який ухвалив цей закон 306 голосами, до численних закликів видавців, діячів культури, громадських організацій, визначних юристів, тисяч українських громадян і навіть власного уряду підписати закон. А міністр культури, який офіційно підтримав ухвалення закону, тепер розповідає, буцімто він антиєвропейський і порушує права людини.

Така поведінка влади є неприйнятною і вигідна лише Росії та її лобістам.

Ми однозначно підтримуємо вступ України до ЄС і ухвалення всіх необхідних для цього законів. Але пріоритет при їх ухваленні має надаватися захисту національних інтересів України. Звільнення України від російських впливів, відсіч російській агресії не лише не суперечать європейській інтеграції України, а є її важливою складовою, що посилює безпеку нашої держави і всієї Європи.

Згідно з опитуванням КМІС, 62% українців переконані, що Україна повинна відстоювати свої інтереси і не погоджуватися на окремі вимоги ЄС, навіть якщо це віддалить набуття членства. Що вже казати про ситуацію, коли йдеться не про вимоги ЄС, а про чиїсь забаганки, які просто намагаються протягнути через євроінтеграційні закони.

Спільнота «Мова об’єднує» закликає владу відмовитися від безвідповідальних дій, що грають на руку російським агресорам:

1. Президент має виконати свій конституційний обов’язок і підписати закон 2309-ІХ про заборону книжкового імпорту з Росії та Білорусі.
2. При ухваленні Закону «Про медіа» вже в першому читанні його текст має містити:

а) всі зміни, передбачені висновком Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики від 14.07.2020 року та проєктом Постанови Верховної Ради від 27.07.2022 року про прийняття за основу законопроєкту 2693-д «Про медіа»;

б) всі зміни, спрямовані на захист української мови і національного культурно-інформаційного простору, внесені в закони починаючи з 2020 року, включно зі збереженням норм закону 2310-ІХ від 19 червня 2022 року в повному обсязі;

в) положення, що забезпечать дієвий контроль Національною Радою з питань телебачення і радіомовлення за дотриманням у сфері медіа вимоги закону про мову, відповідно до якої «мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні є державна мова»;

г) всі норми чинного законодавства, які стосуються Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, з урахуванням змін, внесених законом 2310-ІХ, які мають набути чинності 7 жовтня 2022 року.

1. Текст законопроєкту про національні меншини до офіційного внесення має бути приведений у відповідність із Конституцією і законом про мову. Якісний документ, що узгоджується з чинними законами і відповідає Конституції, забезпечить максимальну єдність при його ухваленні, як це було, наприклад, із законом «Про корінні народи України».
2. Влада має відмовитися від спроб послаблювати наш культурний кордон з Росією під приводом євроінтеграції. Інтеграція України до ЄС не має нічого спільного з лобіюванням російських інтересів і послабленням національної безпеки нашої держави.

інформаційна безпека законодавство книговидання культурний простір