Як деградувала російська армія зсередини: розповідь десантника, який втік із Росії

Від ТЕКСТІВ: Реалії безладу й абсурду, які описує Філатьєв, є звичними для російської армії, але треба розуміти, що навчені солдати ворогу й не потрібні, бо сталінський підхід "м’ясорубки" для них дієвіший за отримання переваги в бою (докладніше читайте тут: "Недолугі росіяни" — це зручно. А якщо сталінська "тактика м’ясорубки" працює? . Також одкровення Філатьєва жодним чином не знімають з нього відповідальності за його участь у розв'язаній Росією агресивній війні та вчинених російською армією численних воєнних злочинах проти українців.

"Філатьєв служив у 56-му феодосійському гвардійському десантно-штурмовому полку і два місяці воював на Півдні України. Він був частиною військ, які захопили Херсон у лютому, і був госпіталізований із травмою ока після того, як провів понад місяць під обстрілом української артилерії під Миколаєвом. На той час він повністю розчарувався у війні.

Під час одужання Філатьєв написав уїдливі 141-сторінкові мемуари під назвою ZOV (на честь розпізнавальних знаків, намальованих на машинах сил вторгнення) та опублікував їх у "ВКонтакте". Не дивно, що тепер він був змушений тікати з Росії заради власної безпеки.

Я коротко викладу тут різні моменти. У цій першій частині я розповім про досвід Філатьєва за шість місяців до війни, коли він проходив підготовку як десантник у Криму у складі 56-го гвардійського десантно-штурмового полку. Це був поганий досвід.

Філатьєв походить з родини військового. У серпні 2021 року після військової служби він повернувся до російської армії, приєднавшись до колишнього підрозділу свого батька. Хоча теоретично це був елітний підрозділ, він побачив, що умови життя солдатів були жахливими.

Харчування (чи, як кажуть росіяни, хрючєво) у росармії

Він виявив, що в казармі його роти не було спальних місць і там мешкала зграя бродячих собак, які підгодовували працівники їдальні. Він уникнув сусіднього гуртожитку, який, як йому сказали, був "каналізацією". Інша рота знайшла для нього ліжко у своїй казармі, де не було електрики.

Зрештою, Філатьєв переїхав до дешевого готелю, коли в Криму закінчився курортний сезон. Як він пізніше писав: "Мені довелося бігати, як бездомному, з одного барака в інший у пошуках ліжка для сну, поки я не знайшов житло, яке зняв своїм коштом [через] три тижні".

Він також виявив, що харчування в частині було жахливим: "їжі на всіх не вистачає, картопля у супі на воді сира, хліб черствий". Дотримання елементарної гігієни було утруднено через перебої з водопостачанням, що призвело до відсутності працюючих душових та туалетів.

Філатьєв провів десять днів, чекаючи форми, після чого йому видали літнє обмундирування, але не було взуття потрібного розміру. Зрештою він пішов і купив собі черевики. (Це звичайна ситуація, яка часто виникає через корупцію в ланцюжку постачання).

Обмундирування у армії РФ розкрадається

Під час своєї попередньої військової служби Філатьєв здобув підготовку з теорії, тактики та фізичної підготовки. Він розраховував отримати якіснішу підготовку після широко розрекламованих військових реформ у Росії в 2010-х роках, але виявив, що реальність виявилася зовсім іншою.

Командир роти переважно був відсутній. Молодий політрук підрозділу з власної ініціативи намагався проводити заняття з тактики. Одного разу рота виїхала на стрільбище для відпрацювання стрільби за мішенями, але тренування закінчилося фіаско через неналежну організацію.

Була тривала затримка, перш ніж було організовано тренування зі стрибків з парашутом. Тим часом у підрозділі стався масовий спалах COVID, з яким "впоралися" завдяки тому, що позитивні результати «дивним чином зникли у всіх тестах», попри те, що багато солдатів не були щеплені.

З настанням зими солдатам видали зношене зимове обмундирування не за розміром. Філатьєв наривався на неприємності, скаржачись, але зрештою приватно придбав куртку для власного користування (ймовірно, раніше вкрадену і перепродану корумпованими співробітниками військової частини).

У російських військах панує хаос і водночас жорстке підпорядкування начальству

Практика стрибків із парашутом нарешті відбулася у листопаді 2021 року, але це було чергове фіаско. Кілька днів було витрачено на пакування парашутів "з ранку до 21:00", оскільки з'ясувалося, що більшість не знає, як це робиться.

Солдати вирушили на тренування зі стрибків о 02:00 за умов мінусової температури, пересуваючись на вантажівках з відкритим верхом. Коли вони стрибнули з парашутом, Філатьєв виявив, що зона приземлення була помилково обрана на цвинтарі.

На щастя, пише Філатьєв, "добре, що погода була гарна, всі вирулили, ніхто не приземлився на хрест чи чиюсь могилу". Але після повернення на базу він виявив, що захворів на пневмонію обох легенів, багато солдатів теж захворіли.

Його відправили до військового шпиталю, де він провів тиждень на лікуванні. Там він дізнався, що командир роти намагався приховати його перебування у шпиталі, імовірно, щоб уникнути незручних питань про те, чому захворіло одразу стільки членів підрозділу.

На той час Філатьєв був ситим по горло. Він написав докладну скаргу до Міністерства оборони Росії (МО) з описом численних порушень статуту та поганої військової етики, які він бачив, а також майже повної відсутності підготовки військ.

"Серед контрактників панує атмосфера апатії, – скаржився Філатьєв, – 90% із них обговорюють у курилках, як скоріше закінчити контракт... Я також чув від кількох офіцерів, що вони не хочуть тут служити".

Щоранку частини підіймали прапори, супроводжуючи це гімном Росії, але, як сардонічно зауважує Філатьєв, "половина військовослужбовців його не співає". Він писав, що "чергові та антитерористичні підрозділи чергують тільки на папері" і не присутні на ранкових перекличках.

Філатьєв сказав МО, що те, що він спостерігав за останні 3,5 місяці, "наводить мене на жах... фактично, я бачу повну анархію, є тільки слабкий натяк на боєздатність, [і] я чую багато глузування серед місцевого населення про Феодосійському ВДВ".

Ситуація погіршилася, коли перед самою війною (у грудні 2021 року) підрозділ Філатьєва було реорганізовано у 56-й гвардійський штурмовий авіаполк. Але полком він був лише за назвою, складався з 2 батальйонів та розвідувальної роти, еквівалентної за чисельністю взводу.

Напередодні війни підрозділи були вкрай недоукомплектовані. Його власний 2-й десантно-штурмовий батальйон складався з трьох рот по 45-60 осіб у кожній (всього 165 осіб), десантно-штурмовий батальйон також складався зі 165 осіб. Але на папері вони мали 500 осіб.

Філатьєв звинувачує в ситуації, що склалася, широко поширену корупцію і систему фотозвітів, яка дозволяє командирам приховувати проблеми. Він припускає, що у лютому в Україну могло вторгнутися не більше 100 000 російських військовослужбовців (попри те, що за документами їх чисельність становить не менш як 200 000)".

деградація росії армія РФ