Том Купер: Російські ПВК заявляють про втрати, відсутність артпідтримки та відступ на півдні України
Австрійський військовий аналітик, експерт із застосування бойової авіації Томас Купер уважно стежить за воєнними діями в Україні від самого початку вторгнення Росії. Публікуємо головні тези його чергового аналізу про війну в Україні.
Намагатися дізнатися, що саме останніми днями відбувається на Херсонщині, це все одно, що намагатися зібрати зміїний піт. Крім балаканини, заяв та зустрічних заяв, лише дірка від бублика.
Вищєстоящіє органи стверджують, що вибили 500, потім 1200 «українських бойовиків», десятки «іноземних найманців», знищили «50… потім 139 одиниць бронетехніки», збили ще два Су-25, що «наступ провалився»… і що на додачу до їхніх заяв про те, що вони «повністю нейтралізували» українські ВПС ...(у четвертий чи п’ятий раз?)… і таким чином зараз знищують ВПС, що їх Болгарія, Чехія, Словаччина та Польща передали Україні. Більше того, знаєте, зараз у ЗСУ літають афганські льотчики [посилання див. у оригіналі].
Не хвилюйтеся: з іншого боку не набагато краще. Київ, по суті, ні пари з вуст; щонайбільше оприлюднили відео, на яких до Одеси прибули карети швидкої допомоги з пораненими із передової. Люди, які потребують свіжого повітря [так автор називає Пентагон — перекл.], балакають про «операції із формування», а британці... ех… Я просто чекаю, коли ВРА [Heeres-Nachrichtenamt — Військова розвідка Австрії — перекл.] представить один зі своїх звичайних звітів про те, що Збройні сили України знаходяться на межі розвалу…
Насправді: передбачати перемогу чи поразку однієї чи іншої сторони абсолютно безглуздо. Надто мало відомо, а бойові дії точаться у багатьох місцях, і ще занадто рано просто робити висновки про те, чого українці намагаються досягти. Єдине, що дійсно можна впевнено сказати — то це те, що артилерія залишається домінуючим елементом з обох сторін і регулярно знищує одна одну.
Ось що можна зрозуміти з усіх доступних повідомлень — і, будь ласка, зауважте, що нічого з наведеного нижче не є офіційним чи підтвердженим, скоріше це щось на кшталт «найкращого припущення». Отже, з півночі на південь ситуація приблизно така:
Українці стверджують, що прорвали позиції 205-ої ОМСБр, яка, як відомо, дислокується десь між Архангельським і Золотою Балкою (інші підрозділи росармії, які там там були, це 10-та бригада спеціального призначення та 125-а окрема бригада берегової оборони за підтримки 140-го артилерійського полку і 227-ої артилерійської бригади);
Високопілля: спочатку було повідомлення, що там оточено ЗС РФ; зараз, здається, це місце під контролем України;
Архангельське та Ольгине: неясно, може бути “спірною територією”;
Петрівка: українці всередині, але вони її ще не контролюють;
Золота Балка: може бути під контролем України;
Давидів Брід: під контролем Росії;
Білогірка: український контроль;
Андріївка: український контроль;
Сухий Ставок: був під контролем України, росіяни стверджують, що витіснили українців.
Ще більш невизначеною є ситуація в центральній частині Херсонської області. Скажімо, по ситуації від Снігурівки вниз до Зеленого Гаю та Музиківки, на північ від міста Херсона не можу знайти жодних звітів.
Далі на південь:
Посад-Покровське та Благодатне: під контролем українців, що використовують їх як плацдарм для атак далі на південний схід;
Киселівка: нібито українці увійшли туди 29 серпня, але з часом були витіснені звідти;
Правдине: під російським контролем;
Чорнобаївка: під російським контролем, а вертольоти ПКС все ще використовують (розбитий) Херсонський міжнародний;
Олександрівка (на узбережжі) та Томина Балка: два дні тому надходили повідомлення про те, що українці проїхали аж до Томиної Балки та знищили штаб 33-го гвардійського мотострілецького полку, що спричинило втечу кількох інших підрозділів росармії; тим часом, обидві сторони ні пари з вуст про цю місцевість.
У тилу вчора вранці точилася запекла, коротка перестрілка в Херсоні: ймовірно, це була партизанська атака українців. В районі Херсона і Нової Каховки відбуваються безперервні й потужні артилерійські обстріли.
Особливо сильно постраждав Антонівський автомобільний міст: було кілька повідомлень (деякі підтверджені супутниковими знімками) про те, що на його південній стороні сходяться численні російські військові конвої. Крім того, інженери росармії посилили свої зусилля, щоб добудувати той баржевий [понтонний] міст під Антонівським автомобільним мостом (фактично він «спирається» на основну конструкцію).
Фотографії, наведені нижче, зроблені 4–6 днів тому в перерві між ударами української артилерії.
(Мушу визнати, я захоплююсь такими конструкціями — але не хотів би бути на місці залучених інженерів: вони не тільки передбачають жахливі втрати під час роботи над подібними спорудами, але де-факто напевно зазнають втрат, адже вся українська артилерія завдає ударів по цьому будівельному майданчику).
Особливо цікаво те, що росіяни заявляють про загибель більшості українців із 128-ї гірської бригади. Вищєстоящіє органи наголошують, що цю бригаду «переможено», але не зазначають ні де, ні як. Наскільки я знаю, цей підрозділ останнім часом був на півдні Запоріжжя, а не в Херсонській області. Це може підтвердити чутки про те, що «наступ на Херсон» супроводжувався наступом на південь Запоріжжя. Такі чутки поширювались в соцмережах ще 29 серпня. Інші розуміють це інакше: ніби 128-ту бригаду передислокували до Херсона — мабуть, тому, що з південного Запоріжжя майже немає повідомлень. Чесно кажучи, як завжди: не знаю. Можна лише сказати, що росіянам з гордістю показують кілька відео і кілька фото підбитих Т-72М1 (всі тепер з блоками динамічної броні, доданими в Україні). Чи ними керувала 128-ма чи якась інша частина – на жаль, не знаю.
Проте російські ПВК, схоже, не згодні з вищєстоящіми органами. І дійсно, їхні повідомлення [посилання див. у оригіналі] перекреслюють усі заяви про «великі перемоги та невдалий наступ [українців]» та підкреслюють відсутність артилерійської підтримки, втрати та відступ.
У повітрі… росіяни атакували завод «Інтервибухпром» у Кривому Розі: заявляють, що «знищили» його «високоточними ракетами». Українці стверджують, що збили дві Х-31. Авіація ПКС завдала ударів по 35-ій і 36-ій окремих бригадах морської піхоти «в районі Миколаєва»: українці підтвердили це де-факто — применшивши [й так] низьку точність російських Су-25 (нічого нового чи дивного, враховуючи постійну стратегію [росіян] «насипай, кудись та влучиш» — а також «надпередові» Мі-28 і Ка-52). Повідомляється, що ЗСУ здійснили близько 15–16 бойових вильотів, але я не встиг записати, у якому місці вони здійснювали обстріл [думаю, це своєрідний флірт — знаю, але не скажу — перекл.]: вищєстоящіє органи тоді заявили, що два Су-25 були збиті поблизу Красного Знамені, що в Миколаївській області.
Загалом, якщо говорити про Херсон [область], можна бути впевненому лиш в одному: за нинішніх умов тут путіну жодним чином не вдасться організувати хоч який «референдум».
Щодо іншого… по суті, росіяни досі б’ють по Харкову з реактивних систем залпового вогню, а усі їхні атаки на Соледар, Бахмутське, Бахмут, Кодему, Авдіївку, Опитне, Мар’їнку тощо відбито. Проте росіянам вдалося увійти на південну сторону Клинового [Донецька область – перекл.] ще 29 серпня.
Третій армійський корпус росармії вступає в Україну. Як повідомляється, вчора вранці велика колона — понад 300 машин — проїхала Торез. Можу тільки сказати, що я вважаю безглуздими повідомлення російських соцмереж про те, що третій армійський корпус складається із «90 000 найкращих озброєних бійців» хоча би через той факт, що це лише корпус (тобто навіть не «загальновійськова армія»), чи фотографії отих підстаркуватих військових з животами і старим спорядження, як-от шкіряні чоботи до колін, чи тим паче через те, що вся росармія в Україні складає близько 160 000 військових…
