Як компанії можуть обходити антиросійські санкції: перелік найпоширеніших лазівок

Йдеться про обхід обмежень на експорт, реекспорт та передачу ліцензійних комплектуючих, програмного забезпечення, які США запровадили в лютому, і до якого долучився ЄС, Велика Британія Канада та інші партнери США в рамках Russia Exclusions List.

24 лютого США запровадили “політику відмови” на експорт товарів подвійного призначення з галузей електроніки, комп'ютерів, авіації, сенсорів, навігації тощо. США також запровадили правила, за яким американська компанія-експортер зобов’язана проконтролювати пункт призначення товарів подвійного призначення з метою недопущення потрапляння цього товару до Росії. Схожу санкцію США раніше запроваджували проти китайської компанії Huawei.

У червневій пересторозі американські державні органи виокремили 22 “червоних прапорці”, які можуть свідчити про те, що транзакція спрямована на обхід експортного контролю, спрямованого на послаблення військових потужностей Росії та Білорусі.

Американці звертають увагу на низку товарів, у яких росіяни та білоруси особливо зацікавлені. Йдеться про спорядження для літаків, антени, системи GPS, інтегральні схеми, камери, вакуумні насоси тощо. Повний перелік товарів разом із номерами експортного контролю можна переглянути у документі застороги.

Червоні прапорці транзакцій та поведінки сторін

1. Клієнт використовує торговельні коридори, які використовуються як можливі пункти перевалки для експорту до Росії та Білорусі. Йдеться про ці 18 країн.
2. Характер бізнесу клієнта (військовий чи робота на державній службі), тип послуги або товарів, є додатковими ризиками участі в ухиленні від експортного контролю.
3. Клієнт використовує нове судно без явної економічної чи комерційної потреби.
4. Клієнт купує або продає судна, інше майно, що були пов’язані з майном під санкціями США чи країн-партнерів.
5. Транзакції за участю організацій, про яких обмаль інформації в інтернеті.
6. Транзакції, які були заплановані до Росії чи Білорусі, але пункт призначення яких був змінений на іншу країну.
7. Транзакції, які передбачають здійснення платежів від організацій, розташованих у третіх країнах, ідентифікованих, як потенційні пункти перевалки для експорту в Росію та Білорусь (див. п.1).
8. Внесення змін в останню хвилину до транзакцій, пов’язаних з російськими чи білоруськими бенефіціарами.
9. Зазначення адреси компаній, що не відповідають місцю розташування компанії, взагалі не існують або є місцем проживання фізичної особи.
10. Транзакції, пов’язані з предметами розкоші, місце призначення яких раніше була Росія чи Білорусь, але тепер призначені до країни перевалки (див. п.1) або країн, які не обмежили експорт/реекспорт до Росії чи Білорусі.
11. Раптова зміна транзакцій на придбання заборонених предметів розкоші.
12. Транзакції за участю транспортних фірм, які вказані як кінцеві отримувачі товарів, особливо, коли ці товари прямують до потенційних перевалкових країн (див. п.1).
13. Транзакції, пов’язані з нетиповими маршрутами доставки товару та місця призначення.
14. Транзакції за участю організацій, на вебсайтах чи виписках з реєстрів яких зазначено, що організації працюють над «проєктами спеціального призначення» (військовими проєктами).
15. Транзакції за участю компаній, які пред'являють посвідчення ФСБ Російської Федерації, що дозволяє цим компаніям працювати над проєктами державної таємниці.
16. Транзакції за участю компаній, які фізично розташовані поруч або мають спільне право власності на юридичну особу з компаніями зі списків BIS Entity List або Спеціального управління казначейства.
17. Транзакції осіб, які раніше були засуджені за порушення законів США про експортний контроль, особливо, якщо це порушення стосувалось експорту або імпорту.
18. Великі обсяги закупівель електроніки, яка не потребує номера класифікації та ліцензій (так звана група EAR99).
19. Компанії або особи, пов’язані з російськими державними корпораціями (в т.ч. через спільну власність, філії, дочірні компанії або акціонерів державних корпорацій).
20. Транзакції, що включають сторони, які мають спільних власників або адреси з російськими державними підприємствами.
21. Використання закордонних валютних рахунків американськими продавцями, залученими до імпорту та експорту електронного обладнання, коли транзакції здійснюються до електронних та аерокосмічних фірм третіх країн, які також мають офіси в Росії чи Білорусі.
22. Транзакції, пов'язані з російськими нафтовими компаніями або компаніями, які перепродають електроніку та інші подібні товари російським компаніям.

Нагадаємо, що раніше Trap Aggressor разом із ТЕКСТАМИ опублікували перелік західних компаній, зокрема американських, комплектуючі яких було знайдено в російській військовій техніці на території України.

Російський військово-промисловий комплекс накачував себе західними технологіями впродовж десятиліть. Після чого металобрухт росармії – радянські танки, БТРи, ракети і літаки – перетворився на сучасну зброю для загарбницьких війн. Саме тому Україна та її союзники мають тиснути на технологічні компанії, щоб припинити будь-яку співпрацю з російськими “клієнтами”.

Автор: Роман Стеблівський, аналітик проєкту Trap Aggressor. Аналітичний текст підготовлено в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) за підтримки МЗС Королівства Норвегії.

санкції транзакції моніторинг впк рф