NASAMS vs російські С-400: порівняння від Newsweek
Наприкінці серпня Пентагон оголосив про шість додаткових NASAMS з боєприпасами як частину пакета допомоги Україні у сфері безпеки. Системи, загальна вартість яких склала 3 мільярди доларів, здатні виявляти та вражати цілі на відстані до 180 кілометрів.
Про це пише Newsweek, інформує ZN.ua.
NASAMS використовуються в оборонних цілях у 12 країнах: США, Норвегії, Фінляндії, Іспанії, Нідерландам, Оману, Литві, Індонезії, Австралії, Катару, Угорщині та одній невідомій країні.
Ці системи важливі для України, оскільки вони здатні перешкоджати ворожим загрозам з боку літаків, безпілотних літальних апаратів і ракет, пояснив напередодні прессекретар Пентагону, генерал ВПС США Пет Райдер.
Розроблений Raytheon і Kongsberg Defence & Aerospace, NASAMS складається з радара Sentinel, удосконаленої ракети класу «повітря-повітря» середньої дальності та центру розподілу вогню.
Компанія Raytheon описує удосконалену ракету «повітря-повітря» середньої дальності як «найдосконалішу у світі зброю (що забезпечує) панування в повітрі, яка перевірена в боях». Цей ракетний комплекс існує понад три десятиліття і постійно оновлюється, розробники додають все нові можливості. Наразі відомо, що ракету було випущено понад 4 900 разів у рамках випробувань.
У квітні 2021 року в Центрі космічної оборони Andoya в Норвегії компанії Raytheon і Kongsberg завершили випробування варіанту ракети збільшеної дальності стрільбою, спрямованою на покращення даних польоту для майбутніх програмних алгоритмів.
Нова пускова установка NASAMS була використана для розміщення цієї ракети більшого розміру, яка оснащена ракетним двигуном, який «забезпечує перехоплення на великих відстанях і висотах».
Центр розподілу вогню — це мобільний командний модуль управління боєм, який можна адаптувати за допомогою нових технологічних можливостей для виконання різноманітних завдань.
Російські С-400 «Тріумф», які в НАТО отримали кодову назву SA-21 Growler (у перекладі з англійської – буркотун), побудовані майже в тому ж дусі, що й NASAMS.
За даними Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), це четверте покоління російської зенітно-ракетної системи, і її можна приблизно порівняти з американською системою Patriot. Початково цей комплекс був розроблений у 1993 році та запозичив від 70 до 80 відсотків своєї конструкції від С-300 попереднього покоління, включаючи контейнери для зберігання ракет, пускові установки та радари.
Через дефіцит бюджету після розпаду Радянського Союзу, випробування С-400 на російському ракетному полігоні до кінця 1999 року не починалися.
Серія ракет 48N6, яка в основному використовується С-400, може вражати повітряні цілі на відстані до 250 кілометрів і може перехоплювати балістичні ракети в радіусі 60 кілометрів.
Ракета 77N6 наразі проходить випробування, згідно з CSIS, і, як стверджується, використовує "hit-to-kill technology («технологію удару до вбивства») з єдиною метою знищити боєголовки балістичних ракет. Наразі також відомо, що РФ розробляє ще одну серію ракет, 40N6. Якщо це буде реалізовано, це розширить можливості ППО до 400 кілометрів.
7 вересня Оперативне командування «Південь» Збройних сил України у Facebook повідомило про знищення двох пускових установок С-400 і ЗРС самонаведення С-300.
Попри те, що українська сторона не уточнила, де саме відбулися атаки на систему, військовослужбовець ВМС США у відставці написав у Twitter, що пускові установки були успішно знищені в Херсоні.
