Ухвалення резолюції Генасамблеї ООН із засудженням анексії – це справді історичний момент, – Кислиця
Резолюція Генеральної Асамблеї ООН із засудженням анексії українських територій надзвичайно важлива і матиме важливий політичний вплив на багато процесів.
Про це в інтерв'ю LIGA.net розповів постійний представник України в ООН Сергій Кислиця.
12 жовтня резолюцію підтримали 143 зі 193 членів Генасамблеї ООН, п'ять держав (Росія, Білорусь, Сирія, Північна Корея та Нікарагуа) проголосували проти, решта 35 утрималися під час голосування. Сергій Кислиця потролив Росію, виклавши фото з біноклем і підписом: "О боже! Не бачу! Скільки, ви говорите, проголосувало за Росію? Чотири?"
Утім, якщо відкинути іронію, то ухвалення резолюції є надзвичайно важливим, каже постпред України в ООН.
"Це справді історичний момент. Без пафосу. Це прагматична оцінка моїх колег. Це матиме важливий політичний вплив на багато процесів. І не тільки в межах ООН, а і в судових інстанціях. Не забуваймо, що тривають суди в Гаазі, робота щодо притягнення до відповідальності РФ, її керівництва та окремих солдатів, офіцерів, командирів", – пояснює Кислиця.
Дипломат додає, що після повномасштабного вторгнення Росії в Україну ставлення до РФ радикально змінилося, утім Росії й досі дозволяють користуватися радянським правом вето, що часто впливає на рішення Радбезу.
"Якщо йдеться про країни саме демократичного табору, ніхто тепер за межами обов’язку з ними не спілкується. Але ж є й обов’язок. На превеликий жаль, війна в Україні – це не єдине питання, яке горить на планеті Земля. Війни та конфлікти тривають в інших регіонах.
Поки Росії дозволяють користуватися радянським правом вето, країни-члени Радбезу вимушені з ними розмовляти. Ви бачили, коли йшлося про гуманітарні коридори в Сирії, як РФ навертала кишки на вила та намагалася показати, що без них нічого не буде? І нехай це врешті-решт звелося до буквально одного слова у фінальному тексті рішення, але вони довели: якщо ви з нами не розмовлятимете, нічого у вас не вийде", – каже Кислиця.
За словами постпреда України в ООН, попри те, що представники російської делегації в ООН поводяться дуже зухвало й нерідко кажуть нісенітниці, вони дуже добре готуються до засідань і добре пропрацьовують процедурні питання.
"Совєтська та російська дипломатія мають потужну підготовку. Це не означає, що вони не брешуть. Але помилкою буде і казати, що вони в ООН в лаптях ходять і не знають, що говорити.
У них є сильна група людей, які займаються процедурними питаннями. Ви це бачили перед останнім голосуванням Генасамблеї, 10 жовтня, коли біля Нєбєнзі сиділи юристи з його місії і намагалися "все це розрулити".
Російська місія у Нью-Йорку, навіть після того, як частину місії американці вислали, – це щонайменше 70 дипломатів. А ще приблизно стільки ж адміністративно-технічного складу. Просто уявіть собі: вісім українських дипломатів – на 70 російських", – пояснює Кислиця.
Щодо перспектив виключення Росії з Радбезу ООН Кислиця вказує на важливі юридичні нюанси. "Росія використовує право вето, яке належить СРСР. Тому так само ми не можемо говорити й про виключення Росії з Радбезу. Бо вона не належить до кола членів. Що б мені не казали щодня мої колеги в Нью-Йорку, посли інших країн.
Ні, я наполягаю, крапля камінь точить. Тому має йтися не про юридичне, а політичне рішення, що РФ має бути усунута з Радбезу.
Проблема в тому, що існують дуже кондові уяви про те, яким чином РФ опинилася в Радбезі. Зокрема, і наші найближчі партнери не готові визнавати помилку юристів та урядів у 1991 році. А наявність у РФ ядерної зброї тримає їх у підвищеному тонусі, щоб не сказати переляку.
Глобальні країни не готові переламати через коліно ситуацію. Ми всі, українські дипломати, працюємо над тим, щоб виключити РФ з усіх усюд. Щоб її не було. На цьому треку є значні досягнення: поважні країни не проводять більше саміти з росіянами, немає регулярного діалогу між міністрами закордонних справ, їх виключили з Ради Європи.
Але поки РФ тримає в руках ядерну зброю, було б дуже небезпечним переривати з нею весь зв'язок. Подобається це нам чи ні.
Принаймні, такою логікою користуються ті країни, які продовжують затято відмовляти мене від того, щоб я публічно порушував питання і ставив під сумнів присутність РФ у Радбезі й в ООН зокрема", – каже Кислиця.
