Як протести в Ірані можуть вплинути на війну в Україні
Експерти оцінюють вплив загальнонаціональних протестів в Ірані на російсько-українську війну у матеріалі для Kyiv Independent. ТЕКСТИ наводять ключові тези статті.
Іран відіграє ключову роль у розпочатому у жовтні терорі Росії, яка прагне знищити енергосистему України, зокрема використовуючи безпілотники іранського виробництва.
Україна заявляє, що Тегеран вже поставив Москві сотні своїх безпілотників. А тепер, за численними повідомленнями, готується до постачання балістичних ракет для поповнення російських запасів, що невпинно скорочуються.
Постачання зброї відбуваються в той час, коли Іран стикається з внутрішніми потрясіннями. В Ірані вже понад місяць тривають протести – відтоді як іранці вийшли на вулиці, вимагаючи повалення авторитарного і корумпованого іранського уряду після вбивства поліцією моралі молодої жінки Махси Аміні.
Хоча загальнонаціональні протести, з якими зіткнувся Тегеран, називають безпрецедентними, експерти скептично оцінюють їх вплив на ірансько-російські відносини та перебіг війни в Україні у найближчій перспективі.
"Відносини між Іраном і Росією ситуативні, самі по собі протести не можуть на них вплинути без внутрішньополітичних змін. Угода про постачання зброї між Іраном та Росією була пролобійована тією частиною іранського уряду, яка завжди підтримувала такі непрямі відносини з РФ, щоб протистояти США", – каже аналітик Українського інституту майбутнього Ілля Куса.
Після того, як Росія випередила Іран у званні найбільш санкціонованої держави у світі, відносини між двома країнами стали ще тіснішими.
Їхня двостороння торгівля зросла після початку повномасштабної війни, оскільки Іран і Росія підписали меморандум про створення торгових центрів у Тегерані й Санкт-Петербурзі для полегшення ведення бізнесу. Національна іранська нафтова компанія також підписала угоду про співпрацю з російським енергетичним гігантом "Газпром".
"Це не вічний союз або глибока дружба. І це також не є фундаментальною довгостроковою проблемою іранського режиму, радше наслідком поточної внутрішньополітичної конфігурації – зараз влада перебуває в руках більш консервативних політиків", – зазначає Куса, додаючи, що вони розширюють можливості тих, хто надає перевагу Росії.
На думку Інституту вивчення війни, нещодавнє визнання Іраном постачання безпілотників в Росію – а також передбачувані запити Ірану про російську допомогу в його ядерній програмі – можуть свідчити про те, що Тегеран сподівається встановити з Москвою відносини в сфері безпеки, в яких вони будуть "більш рівноправними партнерами".
Куса вважає, що протести в Ірані в їхньому нинішньому вигляді недостатні для здійснення революції, оскільки їм бракує необхідних компонентів – лідерів, які візьмуть на себе відповідальність за зміни, і достатньої міжнародної підтримки.
Протестувальник у Лондоні тримає прапор України з гаслами, що закликають до справедливості як в Україні, так і в Ірані. Фото: AFP/Getty Images
Проте, за його словами, вони залишаються значними. "Навіть якщо ці протести вщухнуть, сама криза не закінчиться. Будуть нові протести, тому що фундаментальні проблеми Ірану мають мало спільного з хіджабами або Махсою Аміні, вони накопичувалися роками", – пояснює експерт.
Кітане Фітцпатрік, експерт з Ірану в проєкті "Критичні загрози" Американського інституту підприємництва, який щодня відстежує протести, каже, що уряд все глибше і глибше вкорінює антирежимні настрої, застосовуючи насильство.
"Щоразу, коли (іранський уряд) вбиває когось, він фактично підбурює до нових заворушень. Іранське покоління "зумерів" – молодь, яка є серцем і душею цього руху, навряд чи забуде насильство щодо них і їхніх однолітків. Це буде довготривалою проблемою", – каже Фіцпатрік.
Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос також вважає, що Іран зіткнеться з довгостроковою нестабільністю.
"В Ірані назріває внутрішня політична криза, і вона може бути найсильнішою, яку країна бачила за останній час. Це означає, що їм доведеться зосередити ресурси всередині країни, що може послабити їхні зовнішні позиції, зокрема відносини з Росією", – каже Семиволос.
"Але вони також можуть обрати шлях експансії та ескалації, тому це небезпечний момент. Я думаю, що вони самі ще не вирішили, як реагувати на ці протести... і ми є свідками цієї невизначеності", – додає він.
Щодо відносин України з Іраном, то вони були напруженими ще до повномасштабного вторгнення.
У січні 2020 року іранські ракети збили літак "Боїнг 737" авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України", що прямував до Києва, на борту якого перебувало 176 осіб, всього за кілька хвилин після зльоту з аеропорту Тегерана. Всі, хто перебував на борту, включно з 11 українцями, загинули.
Україна зберегла дипломатичні відносини з Іраном після катастрофи й формально зберігає їх досі. Після того, як з'ясувалося, що Іран постачав зброю Росії, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба ініціював процес розриву дипломатичних зв'язків з цією країною.
Цей процес ще триває і вимагає рішення Зеленського. Він, ймовірно, зробить це "протягом декількох тижнів", – сказав член дипломатичного корпусу України 8 листопада. Дипломат додав, що Іран намагається зупинити розрив зв'язків.
На думку Семиволоса, в України є два варіанти – повністю розірвати зв'язки з Іраном або мінімізувати їх і спробувати продовжити переговори.
"Але я вважаю, що переговори з Іраном – це марна справа, – каже Семиволос. – Враховуючи їхні обставини зараз... вони явно не планують змінювати свою позицію (щодо війни)".
