Чим США можуть допомогти Україні в боротьбі проти повітряного терору Росії
Директор Центру оборонних концепцій та технологій Браян Кларк й старший науковий співробітник інституту Гадсона Тімоті Волтон пишуть для The Hill про те, чим США можуть допомогти Україні в боротьбі проти російських масованих атак на критичну інфраструктуру. Далі дещо скорочений переклад статті.
Українські війська змінили хід війни цієї осені завдяки успішному контрнаступу на сході та півдні країни. Однак звільнення Харкова, Херсона та інших міст може виявитися пірровою перемогою, якщо українські військові та їхні західні прихильники не зможуть протистояти російським атакам, які руйнують українську критичну інфраструктуру напередодні зими.
Проблема полягає не у відсутності зусиль. Українська протиповітряна оборона виявилась напрочуд ефективною проти іранських безпілотників-камікадзе, як-от Shahed-136, знищивши від 60 до 85 відсотків за останні два місяці. Однак у справі ППО будь-який показник, менший за 100%, є недостатнім. З 50-кілограмовими боєголовками навіть декілька Shahed-136 можуть пошкодити трансформаторну підстанцію чи інший об'єкт критичної інфраструктури.
Військові справляються з помилковістю протиповітряної оборони, використовуючи численні системи, що перекриваються, навколо найімовірніших цілей і приймаючи ризик атак деінде. Такий підхід може не працювати під час захисту цивільної інфраструктури. Підстанції та насосні станції широко розповсюджені, і кожна з них підтримує сотні мешканців. Ракетні системи «земля-повітря», такі як NASAMS, можуть охоплювати лише радіус від 15 до 50 км і використовувати ракети-перехоплювачі, вартість яких у 10-100 разів дорожча за Shahed-136. В Україні закінчуються боєприпаси для NASAMS, тому ці системи слід зосередити на більш небезпечній російській ракетній загрозі, а не на безпілотниках.
Для поповнення NASAMS військові НАТО повинні негайно надіслати Києву сотні ракет-перехоплювачів AIM-9 Sidewinder та AIM-120 AMRAAM, термін експлуатації яких закінчується. Що ще важливіше, Пентагон має допомогти українським силам виробити більш стійкий підхід до перехоплення російських безпілотників над великою територією країни.
Ракета AIM-9 Sidewinder була випущена з пускової установки NASAMS під час випробувань в Норвегії. Фото: Kongsberg
Безпілотні літаки великої дальності можуть допомогти протистояти цим загрозам, вивільнивши високотехнологічні системи протиракетної оборони, такі як Patriot або NASAMS, для протидії крилатим і балістичним ракетам.
Безпілотники, такі як MQ-1 або MQ-9, також можуть допомогти зупинити майбутні російські атаки. Сталий підхід до захисту української інфраструктури має включати контрбатарейну боротьбу з місцями запуску та базування безпілотників. Ці об'єкти, ймовірно, містяться поза межами досяжності HIMARS, що постачаються в Україну із Заходу, тому необхідна зброя більшої дальності.
Атаки на російську або білоруську територію задля зменшення загрози від безпілотників не є можливим варіантом, але українські сили повинні бути в змозі атакувати об'єкти запуску і зберігання безпілотників в окупованих Росією частинах Донбасу або Криму. Американські безпілотники, такі як MQ-1 або MQ-9, можуть забезпечити такі атаки на додаток до підтримки більш стійкої оборони над українськими містами й селами.
У США сотні MQ-9 готуються до списання разом з ракетами AIM-9 і AIM-120. Десятки MQ-1C, чотири з яких були запропоновані для передачі Україні, також є в наявності. Сполученим Штатам варто було б передати Україні частину цих надлишкових оборонних озброєнь. Це допоможе захистити український народ від повітряного терору Росії й водночас допоможе НАТО розробити стійкі схеми протиповітряної оборони.
