Вчені дослідили щелепу, яка може бути найдавнішим фрагментом сучасної людини в Європі

Вчені стверджують, що стародавня щелепа, яка, як вважалося, належить неандертальцю, може змусити нас переглянути історію сучасної людини в Європі.

Про це повідомляє Science Alert.

Новий аналіз зламаної нижньої щелепи показує, що вона не має нічого спільного з неандертальцями. Найпевніше, вона може належати Homo sapiens – і, оскільки вік щелепи оцінюється в 45-66 тисяч років, може бути найдавнішим відомим анатомічним зразком нашого виду на європейському континенті.

Щелепна кістка була знайдена у 1887 році в містечку Баньолес в Іспанії, за що й дістала свою назву. Відтоді вчені досить ретельно її досліджували, датуючи її періодом пізнього плейстоцену, коли регіон, що нині є Європою, був переважно заселений неандертальцями (Homo neanderthalensis).

Це, а також архаїчна форма кістки, привело вчених до висновку, що Баньолес насправді належала неандертальцю.

"Нижня щелепа вивчалася протягом усього минулого століття і довгий час вважалася неандертальською, виходячи з її віку і розташування, а також того, що у неї відсутня одна з діагностичних ознак Homo sapiens: підборіддя", – заявив палеоантрополог Браян Кілінг з Бінгемтонського Університету в США.

banyoles-jawbone.jpg

Щелепа Баньолес. Ілюстрація: Science Alert

Кілінг і його колеги провели ретельне дослідження кістки за допомогою тривимірного геометричного морфометричного аналізу. Це неінвазивний протокол, який передбачає детальне вивчення форми кістки, зіставлення її особливостей та порівняння з іншими рештками.

Вони зробили 3D-сканування з високою роздільною здатністю, за допомогою якого не просто вивчили кістку, а й реконструювали відсутні фрагменти. Потім вони порівняли її з нижньою щелепою неандертальців і сучасної людини.

"Наші результати виявили дещо досить дивовижне, – каже Кілінг. – Щелепа Баньолес не мала чітких неандертальських рис і не перетиналася з неандертальцями за своєю загальною формою".

Щелепна кістка більше відповідала щелепним кісткам давніх предків сучасних людей, за винятком однієї деталі: відсутнього підборіддя.

Підборіддя вважається визначальною рисою Homo sapiens у порівнянні з іншими древніми людьми. Крім того, Баньолес також мала спільні риси з древніми гомінідами, які населяли Європу сотні тисяч років тому.

Дослідники порівняли кістку з кісткою ранньої сучасної людини, яка жила приблизно 37 000-42 000 років тому, останки якої були знайдені в Румунії. Вона відома тим, що має риси неандертальця, але також має підборіддя. Аналіз ДНК цієї щелепної кістки показав, що ДНК включає послідовності одного предка-неандертальця, який жив за чотири або шість поколінь до цього, що, ймовірно, пояснює її змішані риси.

Оскільки щелепа Баньолес не має ознак неандертальця, команда дійшла висновку, що його дивна форма навряд чи пов'язана з тим, що особина була гібридом.

Порівняння з більш ранніми кістками Homo sapiens з Африки показало, що ці особини мали менш виражене підборіддя, ніж у нас зараз.

Отже, є два варіанти. Або ця стародавня людина була Homo sapiens з раніше невідомої групи, яка співіснувала з неандертальцями в пізньоплейстоценовій Європі. Або це був гібрид між Homo sapiens цієї невідомої групи і ще не ідентифікованою давньою людиною.

Достеменно відомо лише одне: власник щелепи Баньолес не був неандертальцем.

антропологія homo sapiens дослідження наука

Знак гривні
Знак гривні